Емма
Я здала! Здала цей залік.Тепер я офіційно хірург з вищою освітою.Одразу з універу я побігла додому.
-Мам, я вдома.-гукнула я і в той же момент руда голова матусі виглянула з-за дверей.
-Ну що?Здала?-спитала вона схвильовано.
-Здала.На відмінно.Я захистила свою курсову. Тепер твоя донька-з вищою освітою. Можу лікувати всіх і все.
Мама посміхнулася а тоді обійняла.
-Я така рада за тебе.
Я посміхнулася і зарилася в знайоме руде волосся.
-Дякую тобі.За все.
-Отакої, це ще чого ти сумувати починаєш?Не можна.Ти молодець.
-Якби не ти я б не мала цього всього.
Мама посміхнулася мені у відповідь а тоді почала внюхувати
-Ой, картопля горить.-крикнула вона і повернулася назад на кухню.
Я пішла в свою кімнату і дістала телефон щойно той задзвонив.На екранні хизувалося ім'я коханого.
-Віть, я здала.-закричала я.
-Та ну.Я завжди в тебе вірив.То у нас є привід зустрітися ввечері.Як щодо вечері.
-Я не проти.То до вечора.
-Так кохана.До вечора.
Я лягла на ліжко.Ось і закінчилися річні муки і недосипи.Хоча...це було того варте.