Розділ 8

   За кілька годин я знала вже повну історію. Те, що про талант Марка до інженерії та програмування дізналися, ще коли йому було п’ятнадцять та віддали до найпрестижнішого вишу у всьому світі, мені було достеменно відомо після нашої першої зустрічі.

   Але тепер давній знайомий розповів, що після здобуття вищої освіти та створення кількох вдалих винаходів, його не хотіли відпускати, щоб більше ніхто не зміг переманити хлопця.

   Він намагався декілька разів утекти, але його вже за кілька метрів або кілометрів знаходили та повертали назад. Так тривало доволі довго, поки після чергового разу, коли Марк покинув територію фірми, йому не пригрозили в’язницею.

   Тоді він припинив свої спроби та повністю віддавав себе улюбленому заняттю, намагаючись забути про те, у якому становищі живе. Йому хотілося жити нормальним життя, але фірма не давала цього зробити.

   За рік до того, як я прибула, він якось на базі знайшов робота зі штучним інтелектом, відремонтував його та побачивши, що той розуміє його майже як жива людина, розпитав про все, що цікавило молодого винахідника.

   Тоді він дізнався про величезну кількість роботів зі штучним інтелектом, які вже були розроблені цією фірмою і чудово працювали. А тих, які були з невеликими дефектами, просто знищували.

   Роботи не витримали й з часом просто збунтувалися та почали боротьбу за виживання. Пошкоджених направляли до будиночка, де жив Марк і він їм допомагав.

   Коли я приїхала, то пильність охорони трішки зменшили, щоб не насторожувати мене. Їм я була потрібна лише тимчасово, а зайва увага з боку суспільства до їхньої фірми була ні до чого.

   В той момент Марк розробив план втечі, змовився з роботами й під час випробування зміг втекти. Єдиним непередбачуваним моментом було те, що випадковий осколок від вибуху, який звільнив знайомого, ув’язнить його на все життя в інвалідному візку.

   Але Марк навчився жити з цим та розробив спеціального робота, яким має змогу керувати та далі продовжує боротися за права роботів.

   - Для чого ж було створювати їх живими, щоб потім знищити,- на останок сказав Марк.

   - Ми тебе не тримаємо, можеш іти, куди хочеш. Але ховайся від «Фаренгейту». Через твою пряму трансляцію вони дізналися, що ти створила робота і переслідуватимуть тебе, поки не ув’язнять так, як мене. Проте якщо хочеш, можеш залишитися з нами та боротися за свої права,- промовив Марк та через кілька секунд та з надією подивився на мене.- То що скажеш?

   - Я залишаюся,- твердо відповіла я, дивлячись на Марка, якому чиясь забаганка зіпсувала усе життя.- Ми повинні відстоювати свої права.