Глава 11. Магнітофон

У п’ятницю о 9:17 номер 604 одночасно був порожній і не дуже.

У системі — VACANT/CLEAN.

У Катерини в рації — валіза біля шафи й зелена дитяча шкарпетка з динозавром під ліжком.

Я подивилася спочатку на екран, потім на неї.

— Ще раз.

— Front Office каже, що 604 вільний.

— А ти?

— Я кажу, що вільні номери рідко пакують валізи самі.

Сашко-технік, який проходив повз двері back office, зупинився.

— Привид?

— Якщо привид носить дитячі шкарпетки — можливо.

— Я серйозно.

— І я. Іди знайди нічного адміністратора.

Катерина простягнула планшет.

— І ще одне. На тумбі дитяча пляшка. Порожня.

— Номер не чіпаємо. Нічого не викидаємо. Security нехай теж знає.

— Уже.

Молодець.

Я відкрила reservation history.

Учора ввечері в 604-му жила тестова сім’я.

Потім у журналі з’явився checkout.

Через шість хвилин — новий check-in тих самих людей у 609-й. Не room move. Два окремі кроки.

Я вже знала, що сталося. Не хотіла вгадувати.

— Де bell log?

Катерина відкрила. Перенесли дві валізи.

У reservation було три.

— Прекрасно.

— Можна я скажу «я ж казала»?

— Кому?

— Не знаю. Просто хочеться.

Нічний адміністратор прийшов через сім хвилин.

Молодий хлопець, блідий ще до того, як побачив мене.

— Добрий ранок.

— Для когось.

— Я вже знаю про 604.

— Розкажи, що робив.

Він пояснив.

Сім’я поскаржилася на вентиляційний шум. 609-й був вільний. Він закрив 604 як виїзд і створив новий check-in у 609-й, бо не міг швидко знайти функцію room move.

— Чому не покликав старшого?

— Було пізно.

— Саме тому в нас є нічний черговий менеджер.

— Я думав, це те саме.

— Ні.

Я повернула екран до нього.

— Що бачить система зараз?

— 604 vacant clean.

— А що фізично?

— Валіза.

— Що буде, якщо sales продасть 604 сьогодні ранньому гостю?

Він нарешті не дивився в підлогу.

— Гість зайде в номер із чужими речами.

— Саме.

Анна стояла поруч і вже записувала.

— Room move, — сказала вона. — Не checkout плюс check-in.

— Так.

— Після перенесення багажу housekeeping підтверджує старий номер порожній.

— Так.

— І тільки тоді він повертається в inventory.

Я подивилася.

— Молодець.

Вона аж кліпнула.

— Ви це реально сказали?

— Не звикай.

Сашко-технік повернувся.

— Динозавра знайшли?

— Шкарпетка на місці.

— Я про дитину.

— Дитина в 609-му й снідає.

— Тоді нормально.

— Іди.

О 10:03 третя валіза переїхала до власників. Шкарпетка теж.

604-й housekeeping фізично перевірив, поставив Dirty після виходу з нього наших людей і тільки після нового прибирання повернув у Clean.

Ніякого гостя ми не поселили до того. Не катастрофа.

Просто ще одна помилка, яка могла стати чужою дуже неприємною історією, якби всі дивилися тільки в систему.

* * *

У суботу я не поїхала в готель.

О восьмій ранку ця фраза ще здавалася неправдоподібною.

О 8:12 я перевірила телефон.

О 8:31 — ще раз.

О 9:03 Сашко забрав його з моєї руки.

— Ми домовлялися.

— Я тільки час дивилася.

— На пошті?

— Дуже смішно.

— Планетарій о дванадцятій.

— Я пам’ятаю.

— Марко не йде.

— Я теж пам’ятаю.

Сашко уважно подивився на мене.

— Ти сумна?

— Ні.

— Добре.