Глава 7. Не поспішайте з бабусею

О восьмій двадцять ранку чоловік у синьому комбінезоні підпер протипожежні двері шматком ламінату.

Я побачила це з іншого кінця коридору.

— Ні.

Він озирнувся.

— Що?

— Приберіть.

— Я на п’ять хвилин.

— Приберіть.

— Мені плитку заносити.

— Носіть.

— Двері весь час закриваються.

— Саме для цього вони тут.

Чоловік подивився на двері.

Потім на мене.

Потім знову на шматок ламінату.

Я чекала.

Він витягнув його ногою.

Двері почали повільно закриватися.

Не закрилися.

Зупинилися сантиметрах у трьох від рами.

От іще одна прекрасна новина.

Я відчинила їх повністю й відпустила.

Та сама історія.

— Сашко!

Технік визирнув із 604-го.

— Я тут.

— Двері.

Він підійшов.

Подивився.

— Дотягувач.

— Можливо. Занеси в дефекти.

— У нас через вісім хвилин тест сигналізації.

— Тим краще.

Чоловік у комбінезоні спробував прослизнути повз нас із коробкою плитки.

— А мені як?

Я притримала двері.

— Руками.

Він пішов.

Сашко дивився йому вслід.

— Він вас не любить.

— Переживу.

— Учора сантехніки теж.

— У мене стабільні стосунки з людьми.

— Ага.

— Ти щось сказав?

— Ні.

Я записала:

6 поверх. Fire door 6A. Не доходить до рами. Перевірити closer / latch / тертя.

Сашко глянув у планшет.

— Сьогодні ж зробимо.

— Не «зробимо». Спочатку зрозуміємо чому.

— Я так і мав на увазі.

— Не мав.

— Ну вже маю.

О восьмій двадцять дев’ять по рації повідомили:

— Усі готові до тесту.

Я відійшла від дверей.

— Шостий готовий.

— Через одну хвилину активація.

Сашко залишився поруч.

— Вуха закривати?

— Ні.

— Минулого разу було голосно.

— Це хороший знак.

— Для кого?

Сигналізація відповіла замість мене.

Коридором пішов різкий переривчастий звук.

На стіні замигав індикатор.

Двоє будівельників вийшли з номера й автоматично пішли до ліфта.

— Сходи, — сказала я.

Вони змінили напрямок.

Магнітні двері далі по коридору відпустило.

Перша стулка зачинилася.

Друга теж.

Наші — залишилися на тих самих трьох сантиметрах.

— Записав, — сказав Сашко.

— Уже.

З рації:

— Шостий?

Я натиснула кнопку.

— Один дефект. Двері 6A не замикаються повністю після відпускання.

— Прийнято.

— Решта нормально.

— Прийнято.

Сигнал вимкнули.

Будівельники знову почали виходити з усіх дверей.

Той із плиткою повернувся.

Показав на наші двері.

— Бачите? Самі не закриваються.

— Саме тому їх не треба підпирати.

Він замислився.

— А.

Мені дуже хотілося, щоб це «а» означало просвітлення.

Швидше за все, не означало.

Телефон завібрував.

Повідомлення від Олени.

Твоя гостя вже тут.

Я подивилася на час.

8:34.

Ми домовлялися на дев’яту.

Звичайно.

Ярові не запізнювалися.

Вони просто приходили настільки рано, щоб запізнювалися всі інші.

Посади її в малому ресторані. Кава. Нічого більше.