ДЖИНА
Мерседес їде на високий швидкості, я не бачу спідометра, очі наповнені сльозами. Мене розриває з середини. Чому саме він? Чому приїхав Лука? Телефон розривається, я не бачу хто дзвонить, мені байдуже. Я не хочу говорити ні з ким. Мені боляче, боже як же мені боляче. Я не змогла переконати його що не кохаю, я наражаю його на небезпеку. Боже Джи, що ти коїш? Авто все швидше й швидше їхало. Нарешті я зрозуміла де я опинилась. Перед мною відкрився вид на море. Безкрайнє море. Я вибігла з авто навколо не було ні душі, в середині мене все боліло від стримання, і я не витримала. Мій крик пронісся довколо, крик відчаю, болю та признання. Я не можу більше, не можу терпіти. Він був поруч він торкався моїх рук, його вуста торкалися моїх рук, він все так же смачно пахне. За увесь цей час він став ще гарнішим, його очі взяли мене в полон, знову. Як же я хочу потонути в них, я хочу потонути в ньому і в почуттях до нього. Довкола мене літали чайки, вони наче стерегли мене. Море штормило, хвилі розбивались об каміння, а з ними розбивалася і я. Я не могла думати, я не могла нічого. Все наче зникло, залишилася лише я та моя біль. Я впала на траву і не мала сил піднятися. Я втратила все. Все що мені було таким дорогим. Втратила себе. Життя про яке я завжди мріяла, чоловіка якого кохаю більше за все. Дівчинку, яку полюбила як дочку, і я не маю жодного поняття чи знайду її.
***
МАРК
Твою ж матір, де вона ділась? Я не можу звʼязатися з нею. Вона так швидко втекла, ще й через чорний вихід. Що бляха він їй сказав? Де я повинен шукати її?! Я не вигадав нічого кращого як подзвонити Тілі. Вона повинна знати де вона.
Не розумію, що відбувається, але мені не подобається те, що я бачу. Не подобається, що хтось засмучую Джи. Вона моя сімʼя і я не дозволю нікому її ображати.
***
ДЖИНА
Не знаю скільки минуло часу. Я сиділа в дивилася в даль, дивилась як море вирувало в штормі, вітер розвивав моє волосся, довкола було так тихо. Нічого геть нічого. В цій тиші, я не чула навіть своїх думок. Але звук двигуна вивів мене з ступору. Я не оберталась, мені було не цікаво, аж поки Марк не сів поруч. Він мовчав, мабуть все зрозумів.
Я мовчала, а він чекав. Сльози знов почали литися і я їх не тримала.
Я розповіла Марку все як було, немає сенсу приховувати щось. Я знаю, що не зробила нічого погано так само як і Лука.
Тілі сіла з іншого богу і також обняла мене. Боже дякую тобі за таких чудових людей поряд зі мною. Я б так хотіла аби вони були разом. Нічого ми цим ще займемося.
Ми сіли по автівкам і роз’їхалися. Вони підтримали мене, і я змогла трохи зібрати себе до купи. Зараз треба думати як все провернути успішно. Часу було обмаль, а виглядати я повинна була на мільйон.
#619 в Жіночий роман
#2242 в Любовні романи
#1006 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 31.07.2026