ДЖИНА

ДЖИНА

Я не зрозуміла як заснула і як опинилася на другому поверсі в нашій спальні. Коли я прокинулася, Лука тихенько лежав поруч, він спав я чуло його сонне дихання, такий спокійний, розслаблений я закохувалась в нього кожного разу сильніше. Мені не давало спокою те, що завтра мені потрібно буде його обдурити, і якось втекти на ці кляті бої. Як я це ненавиджу, я не навиджу брехати йому. Коли ж все  закінчиться нарешті? Я підійнялась побачивши, що вже майже 9:00 ранку, вилаялась що не зібрана досі, так як о 10:00 мене чекали в автосервісі для перевезення автівки до Тілі. Моментально підхопившись побігла збиратися, коли я залетіла до гардеробної після душу, ще геть мокра, я не помітила як Лука вже був там і чекав на мене.

• Доброго ранку кохана. Ти куди так летиш? – Він стоїть з скуйовдженим волоссям та широкою посмішкою.
• Боже правий, ти мене налякав. Я вже запізнююсь до автосервісу, я ж маю перевезти з ними свою лялечку.
• Так, звісно я зовсім забув. – він підійшов до мене, обняв і я відчула як він вдихає мене. –  З тобою поїхати?
• Відпочивай, я дуже швидко все зроблю, після автосервісу заїду погодую Тіма і повернусь.
• Забирай його сюди. Чого постійно їздити до нього.
• Ти пам’ятаєш, що завтра я повертаюсь до себе до дому? Мої відгули закінчуються, а три місяці ще не пройшло як ми домовлялися.
• Божечки ну не треба, я так сподівався що ти не згадаєш про це. Тобі погано тут зі мною? - я майже скиглив.
• Лука будь ласка не ускладнюй все. Я обожню тебе, мені подобається бути тут, але я не готова повністю переїхати сюди, невже місяць це багато? Залишився лише місяць і я буду жити з тобою.
• Гаразд, я не буду на тебе давити, адже угода є угодою. Але сьогодні ти ще ночуєш тут зі мною. – я зняла рушник під яким була зовсім гола, обняла його, і насолоджувалася, як він божеволіє. – Ти знаєш як відволікти мене.
• Так, сьогодні день і ніч я проведу з тобою.

Я поцілувала його, незважаючи на те що відчувала його збудження, втекла одягатися, бо часу зовсім обмаль. Тілі чекала на мене, і на роботу яку їй потрібно було зробити.

За 20 хвилин я вже була біля автосервісу, моя крихітка була на евакуаторі така побита і зіпсована, що моє серце розбивалося на шматочки, а на очах блищали сльози. Хлопці які повинні були її ремонтувати закидали мене питаннями, чому ж я на справді забираю її від них, я не стала приховувати правди, спочатку я гадала що вони будуть розлючені, адже це їх гроші, але на моє здивування вони відреагували дуже спокійно.

До автосервісу Тілі їхати не далеко, що мене заспокоювало, адже сьогодні важливий день, я повинна виглядати на всі тисячу відсотків. Всі повинні бачити як Луці пощастило з обраницею. Я повинна виглядати не лише гарно, а й спокійною і сильною, всі мають розуміти силу нашого майбутнього союзу, на що я звісно дуже сподіваюсь. Коли ми доїхали, Тілі вже чекала на нас на вулиці. Вона посміхалась, поки не побачила авто. Вираз обличчя відразу змінився.

• Твою ж матір…  –  вона обійшла її з усіх сторін. –  Джина вона в ще гіршому стані ніж ти мені показувала.
• Тут я з тобою згодна, камера не передає весь жах ситуації. Впораєшся з таким масштабом?

Я посміхалась, адже звісно була впевнена, що вона впорається.

• Знущаєшся? Звісно впораюсь, готую гроші дорогенька, ремонт буде не дешевий.
• За ради цієї крихітки будь яку суму заплачу.

Хлопці завезли її в середину, Тілі як справжній професіонал розписала всі етапи робіт. Прорахувала скільки буде кожна відремонтована деталь, не хотіла враховувати свою роботу, але я наполягла і ми навіть трохи по кричали одна на одну, але вона погодилась включити її в вартість ремонту, я була задоволена.

• Дякую Тілі, гроші переведу на рахунок. До вечора вони будуть в тебе.
• Гаразд буду чекати.

Я йшла до авто, аби їхати далі, але несподівано вона підбігла до мене. Вона була знервована та трохи налякана.

• Джи, будь завтра обережна, я не побачу тебе до бою, але буду поруч як завжди.
• Дякую тобі.

Сама того не розуміючи я її обійняла, не менш здивована ніж я, вона не відразу обійняла мене у відповідь. Я посміхнулася і поїхала далі.

День летів наче скажений до вечірки залишалось 3 години. Час було наносити макіяж, робити зачіску, а я зовсім була не зібрана. Чогось я так сильно хвилювалася, що не могла знайти собі місця. Я настільки поринула в свої думки що зовсім не помітила, як до мене підійшов Лука.

• Ти хвилюєшся? – він поклав руки мені на плечі, та прошепотів у вухо. – ти дуже напружена.
• Дуже сильно, ніяк не можу взяти себе в руки.
• Чому? Я ж буду поруч з тобою.
• Я хочу аби всі бачили, яка сильна та впевнена дівчина біля тебе. Я хочу аби тобі не було соромно за мене.
• Джи, ти з глузду з’їхала? – він розвернув мене обличчям до себе. –  Як мені може бути соромно за тебе? Ти розумієш, що я ніколи не зустрічав таких сильних, але в той час добрих, щирих з таким великим серцем людей як ти. Я хвилююся аби я на твоєму фоні не здавався звичайним не примітним чоловічком.
• Ти ніколи не зможеш бути не примітним…
• Чому це?
• Тому що, ти всім своїм виглядом випромінюєш силу, мужність, стійкість, як би я тебе не знала я б можливо навіть побоювалась тебе.
• Мені звісно приємно, але ти не маєш переживати за те хто як про тебе подумає. Всі вони будуть заздрить нам. Тому що ми є один в одного, і разом Джина ми підкоримо їх усіх. Будь ласка не переймайся цим.