ЛУКА

ЛУКА

Я досі не розумію, як така тендітна дівчина змусила начальника охорони підкорятися їй, це ж абсурд, саме через неї я тепер їду з охороною. Але маю визнати, з іншого боку я захоплююся нею. В неї є стержень, вона досягає поставленої цілі, і я гадки не маю якими методами.

• Лука, я вже зачекався на тебе. – Алекс, чорти б його по брали. – Де тебе носить чувак?

Твою ж бляха, він зробить мене заїкою. Що з ним зробити, аби він привчився не заходити до мого кабінету без потреби.

• Колись я навчу тебе стукати перед тим як увійти. – мій голос, розлючений і в той час стомлений.
• Та ти що, а може ще навчиш не телефонувати після 22:00? – Алекс такий веселий з ранку, що хочеться його придушити. – Татку ти сердишся?
• Алекс не провокуй мене. – я витріщився на нього і додав. –  Допросишся що і це теж, просто заблокую тебе.
• Ой перестань, ти ж мене обожнюєш. – він як дитина піджав губи наче образився, довбаний веселун.
• А ти цим користуєшся!
• Так давай до діла. – він плюхнувся на диван. – По-перше чому ти з охороною?
• Не питай навіть. Джина змусила Валенсо приставити до мене охоронця! І я виходжу з себе від злості.
• Та не жени! – він засміявся. –  Вона справді це зробила? Як бляха? Валенсо навіть тебе іноді не слухає.
• В мене те саме питання, які доводи вона йому сказала, що він дав не якось охоронця, а одного з найліпших.
• Вона все більше і більше мені подобається. – його хитра посмішка, змушує посміхатися і мене. –  Коли познайомиш?
• Так не відволікайся, всьому свій час. Що в тебе там?
• Тобі треба підписати декілька документів щодо співпраці, а ще схвалити деякі моменти стосовно свята.

Ми довго розмовляли, я підготував всі папери для товариств які виявили бажання працювати з нами, що мене дуже тішило, адже з появою Джи все стало якось іти в гору, мабуть це вона так на мене діє, а можливо я вже втратив здоровий глузд і бачу її всюди, але це не важливо.

• До речі, я перевірив усі служби доставки в місті, звʼязався з кур’єром який привіз пакунок, він мені сказав що пакунок йому віддала жінка.
• Я щось зовсім не розумію, що відбувається і чому той хто це робить прикриває своє обличчя жінкою.
• Не хоче раніше часу входити в гру. В цьому я впевнений на всі 100 відсотків. – Він підозріло замовк. – Я не хочу влазити без твого дозволу, але скажи мені. Ти влаштував весь цей святковий вечір, як приманку?
• Нажаль так. – Я розвернувся до вікна. – Джи, думає що так можна виманити його чи її. Я вже не впевнений.
• Ти не дуже в захваті. Хоча можливо вона і має рацію. Сподіваюсь, що все пройде спокійно. – Алекс додав з надією.

Поки ми розмовляли з Алексом я не помітив як пролетіло пів дня. На телефоні світилося повідомлення, яке надійшло ще 30 хвилин тому, і як я його не помітив. Тільки но я прочитав його, як секретар повідомила що до мене прийшла Джина.

• Проведи до мого кабінету будь ласка.

Я здивований, може щось сталося? В голові було все що завгодно.

• Алекс тобі час піти по обідати. – я дуже хотів його випровадити. – Алекс, негайно.
• Лука ти сволота, я гадав ти нас познайомиш!
• Завтра все завтра на вечірці.

Але в Джи був свій план щодо того, що я сказав. Коли відкрилися двері вона зайшла з величезною посмішкою на обличчі. Яка ж вона гарна, вона вся сяє наче зірка на небі, я просто навіжений. Я готовий сховати її, аби вона сяяла тільки для мене.

• Вибачте що потурбувала, якщо ви зайняті я почекаю в приймальні. – Джи посміхнулася, та збиралася вийти.
• Ні! - Алекс викрикнув. – Що ви, ми з Лукою вже все обговорили. Я не затримаю вас, залишайтесь.
• А ви напевно Алекс? – вона дивиться йому в очі і посміхається. Чому вона йому посміхається?
• Так. – Він посміхається як Чеширський кіт – Як ви здогадались?
• Багато чула про вас, саме таким я вас собі і уявляла. – вона протягнула до нього руку, а я весь напружився. – До речі я Джи, хоча я гадаю ви вже це знаєте.
• Дуже приємно познайомитися Джи, але давайте на ти, так буде набагато приємніше.
• Згодна Алекс. Так що, якщо я вам не заважаю, я привезла  вам обід. Ви ще не обідали сподіваюсь?
• Джи, ти мені подобаєшся. Лука ти повинен одружитися з нею. – Алекс вскочив на стілець ближче до мене.
• З задоволенням це зроблю.

Я слідкував за її реакцією, вона по червоніла, їй було приємно чути ці слова, а мені приємно від її реакції. Алекс завалював її питаннями, а я хотів його прикінчити, бо він соромив мене, а вона сміялася з нас. За всім цим я не одразу помітив, що вона нічого окрім кави не взяла для себе. Вона залізла на стілець з ногами і обержно там скрутилась з стаканом, великим стаканом кави.

• А чому ти нічого не взяла собі? – на моєму обличчі проступила злість. Хоча я сам не розумію чому.
• Я по обідала з дівчатами, ми якраз були тут не далеко, тому вирішила і заскочити до тебе, не на довго.
• Як там дівчата? Чим займалися?
• Ми обирали сукні на святкування.
• Джина, він тобі показував як усе буде виглядати? – перебив мене Алекс. – Він сказав який чарівний зал нас чекає?
• Ні, сказав що це сюрприз.
• Ооо… Тоді все зрозуміло, тоді я також не покажу.