ДЖИНА

ДЖИНА

Він такий чарівний, йому так пасує діловий стиль, сорочка на якій не застібнуті два останні ґудзики, класичні брюки трішки завужені до низу, ремінь з срібною застібкою. Я не можу відвести від нього погляду, мені здається я виглядаю як мале дитинча, яке побачило бажану іграшку. Все своє життя мріяла про такого чоловіка, невже всесвіт почув мене, невже він не забув про мене?!

Ми сиділи за столиком, біля нас кружляв офіціант, на моє щастя нам не потрібно було відволікатися на замовлення, я потурбувалася заздалегідь про все.

• Джи, ти мене приємно дивуєш, така підготовка, я в захваті.
• Я не хотіла аби ми на щось відволікались, сподіваюся тобі сподобається те що я замовила.
• Мені сподобається будь що, якщо це зробила ти.
• Ти змушуєш мене шарітися.
• Я б і не таке з тобою зробив. – посмішка видає усі його бажання. – Але це пізніше.

В його очах палав вогонь, а в мені переверталося все від блаженства, кожна моя клітинка відгукувалася на його слова, дотики і навіть погляд. Але я не могла дозволити йому це зрозуміти, не зараз трошки хай зачекає.

• То що там банкет? – делікатно перевела розмову.
• Все заплановано на післязавтра, найбільша зала, велика кількість гостей, все як того потребує публіка.
• Це дуже добре, я встигну купити сукню і підготуватися.
• Навіщо купувати, я гадав що замовлю її для тебе.
• О ні! Цього разу я сама придбаю собі сукню. Лука мені дуже не зручно що ти все за мене сплачуєш.
• Але я цього хочу… - я перебиваю його, і мені не соромно.
• А я ні! Я з тобою не для того щоб ти спонсорував мене! І не треба сперечатися, я працюю і заробляю не погані гроші, тому дозволь мені хоч іноді витрачати їх. Я розумію що ти до такого не звик, але я так не можу!
• Ти не перестаєш мене дивувати Джина Де Сантіс. – він трохи замовк, що мене здивувало. –  Гаразд я згоден на таке,  але не думай що я буду постійно тобі це дозволяти.
• Як ти мене назвав? – мій мозок зараз вибухне, а серце вистрибне з грудей.
• Джина. А що таке? – він за нервував.
• Ти назвав мене Джина Де Сантіс. – мені бракує повітря.
• Оуу – він спочатку завмер, але потім видав. – Ну, що сказати, для мене ти вже Де Сантіс, хоч поки що і не офіційно.

Мені забракло слів, як в нього так виходить? Постійно доводити мене до серцевого нападу. Я тільки в мріях називала себе його прізвищем, а він отак от просто, хоче значить вже. Я вирішила не задовольняти його его і перевести тему.

• До речі сьогодні також плачу я.
• Ну ні дівчино, це вже занадто.
• А в тебе немає вибору, я вже все сплатила, я знала що ти так відреагуєш.
• Так хочеться тебе відшмагати за це.
• Дочекайся ночі любий.

Я дражнила його і він це розумів. Залишок вечора ми розмовляли ділилися як пройшов день, звісно я не розповіла про квіти і лист. Не хочу його турбувати, та псувати такий чарівний вечір.

Нажаль час так швидко плине поряд з ним, ми сиділи майже до зачинення і не могли наговоритися, він тримав мене за руку, а я танула в його руках, танула в його очах, я танула в ньому повністю і не було шляху назад.

Ми вийшли до автівки, але так не хотілося додому, в мене було ще стільки енергії. Я сама не розуміла де вона взялась. Ще після тренування, я відчувала себе знесиленою, а з ним… з ним я наче розквітаю.

• Лука, давай не поїдемо додому, ти не хочеш трошки прогулятися?
• Куди поїдемо моя королево? – ця його посмішка…
• Ой, це що за нове прізвисько?
• А що з ним не так, моя королево?
• Воно дуже дивно звучить.
• А як ти хочеш щоб я тебе називав? – тепер він навмисно мене так називає.
• Хм, ну можливо як ти називав до цього?
• Як саме?
• Любонько, чи ні краще просто кохана.
• Кохана, мені подобається більше. Але ти все одно залишишся моя королева.

В цей момент мені так кортіло його поцілувати. Що я вирішила з провокувати його трошки.

• Зупини авто! – різко випалила я.
• Що таке? Тобі не добре? – він нахмурив брови.
• Просто зупини авто!

Лука проїхав трохи далі, зʼїхав з дороги увімкнув аварійку і повністю зупинився. В момент коли він повернувся до мене і хотів щось сказати, я вже прилинула до його вуст. Спочатку я відчула здивування, а потів насолоду, він відповів на мій поцілунок, але мені його було не достатньо, чомусь саме зараз я захотіла його всього. Я поглибила поцілунок і навіть сама не зрозуміла як опинилася в нього на колінах. Моя сукня підскочила до верху, а його палкі руки тримали мене за стегна.

• Джи, що ти робиш?