ЛУКА

ЛУКА

З самого ранку мене ввів у ступор дзвінок, Томаса спіймали. Мене викликали для підтвердження його дій. Не люблю я такого, але не поїхати теж не міг. Не явка – вираз не поваги. І хоч як я їх всіх ненавиджу і не поважаю в жодному разі, зараз мені вигідно працювати за їх правилами.

Після приїзду в офіс, я був завантажений роботою, провів декілька зустрічей з потенційними замовниками, з якими ми познайомилися у Венеції. До поки ми спілкувалися, вони не забували нахвалювати Джи. Коли Алекс проводив нараду, та роздавав задачі для відділів, я увесь час дивився в одну точку, і навіть не звертав уваги про що вони говорять. Мене бісила така поведінка до нестями, але нічого вдіяти я не міг.

Весь день я чекав вечора, думки в голові були зовсім не про роботу, все валилося з рук, наче я вперше це роблю. Я  мріяв опинитися біля неї, притиснути до себе і ніколи не відпускати від себе. Відчути аромат її парфумів, які зливаються з ароматом її шкіри. Я просто мріяв про неї, кожну кляту хвилину.

• Лука, ти сьогодні пропустив тренування.

В кабінет як завжди без стуку зайшов Алекс, іноді хочеться його прибити за це. Але я просто кидаю в нього зім’ятий папір,  в знак протесту.

• Я знаю, в мене були інші справи.
• І які ж такі справи в тебе були? – Алекс плюхнувся на край мого столу. – Тільки не кажи, що вони були пов’язані з Джи, бо я тебе прибʼю.
• Та вгамуйся ти, не з нею. Я навідав нашого старого друга. Томаса спіймали, звинуватили в зраді, а мене запросили як свідка, звісно я його не здавав це на той випадок якщо ти хочеш знати.
• І що тепер буде з ним?
• Як і завжди, будуть бої, якщо він переможе то буде жити, але без можливості займати свій піст, якщо програє тоді назад дороги немає, труна та цвинтар його друзі.
• Іноді мені здається, що все так жорстоко, до того моменту поки я не згадую хто ці виродки. – Алекс, задивився в одну точку.
• Не забивай собі голову, розкажи як проходить підготовка до свята, і коли воно буде.
• Ооо звісно, для цього я тут. Свято буде післязавтра, сьогодні ми обрали самий великий зал в місті, розіслали запрошення, я підготував їх особисто. До речі, я надіслав тобі на пошту, але ж ти мабуть був зайнятий, що не переглянув. – трохи насміхаючись він продовжував. – У вечері я їду схвалювати меню та музикантів, так що все буде ідеально і вчасно.
• Ти молодець Алекс, єдине що я хочу тебе попросити, так це нехай всі квіти які будуть в залі, будуть білі Хризантеми. Чим більше тим краще.
• Чому саме вони?
• Джина їх обожнює, хочу аби їй було приємно там знаходитися.
• Коли ти став таким романтиком?  –  він підскочив до мене та вхопив за плечі. – Вона що відьма? Вона точно тебе причарувала.
• Стеж за мовою будь ласка, вона не відьма, вона мій янгол. – я трохи замовк і додав – Мій Янгол смерті, без неї мого життя більше не існує.
• Вибач друже, насправді я дуже радий за тебе. Я вже мрію про знайомство з нею.
• Дякую, а тепер до роботи, часу в нас обмаль.

Алекс увесь день приносив документи на підпис, чи на схвалення, я проводив онлайн конференції щодо співпраці з іншими країнами, домовлявся про зустрічі та запрошував потенційних клієнтів до головного офісу, і на моє здивування вони погоджувалися. Час спливав так повільно, що я не міг вже всидіти на одному місті.

Рівно о 16:00 я вийшов з офісу, я летів до місця зустрічі з посмішкою на все обличчя. Я приїхав зарано, Джи ще не було, я вирішив зачекати її біля входу. Коли я побачив як вона підʼїхала в мене перевело подих. Вона вийшла з авто в неймовірній чорній сукні ( чорний її улюблений колір), в одній з тих що я придбав для неї, чомусь я знав що вона їй сподобається. На ній були величезні підбори, волосся заколола до гори, а шию виділяли перли, як же їй все пасує, вона неймовірна.

• Ти як завжди вчасно.
• Я ж тобі казала, що терпіти не можу запізнюватися. – її погляд пройшовся по мені, викликаючи мурахи –  Ти такий гарний.

Вона підійшла зовсім близько, поправила комір від сорочки та легенько поцілувала мене. В цей момент світ наче перевернувся догори дригом. Я стояв як вкопаний і не міг сказати жодного слова. Єдине що я міг зробити так це дякувати богу, що він послав її.

Кожного разу коли вона поруч, я припиняю дихати, вона заволоділа мною, і мені немає спасіння. Кожного дня я мрію назвати її своєю, офіційно своєю, сховати її в обіймах і насолоджуватися, що вона моя і тільки моя. Я готовий зробити для неї все, відмовитися від усього якщо вона тільки цього забажає, але вона не зробить цього ніколи. Вона занадто вперта та цілеспрямована, вона завжди піклується про інших, дуже часто ставлячи їх в пріоритет. Але я її кохаю, за те яка вона є, за її величезне серце і чарівну душу. Поки вона дивилася на мене все це пронеслося в одну мить в моїй голові. І мені здається вона читала мої думки, бо посмішка не сходила з її обличчя.

• Що ж я пропоную піти по вечеряти, та обговорити деякі питання стосовно бенкету.

Вона взяла мене під руку, її ніжні долоні легенько лягли на мою руку, і всім тілом пробігли дрижаки.