ДЖИНА

ДЖИНА

Звісно я з цим не згодна, але я бачу як він налаштований.  Він може заробляти скільки завгодно, я не готова зараз приймати такі дарунки. Лука підійшов до мене, поцілував в потилицю. Я відчувала як він посміхається. Мені було так тепло в його обіймах. Він відпустив мене та направився до дверей. В дзеркало я побачила я він обернувся, подивився на мене і посміхнувся. Я залишилися одна, в цій величезній кімнаті. Я роздивлялася речі, які він придбав для мене, я була в шоці від цін які бачила на цінниках.

• Він зовсім здурів. – я розмовляла сама з собою.

Я переодягнулась в білий топ з глибоким вирізом, вдягла широкі джинси і білі кеди, я обожнюю такий стиль, мені здається я народилася босячкою. Сукні це звісно гарно, але не моє, я відчуваю себе незграбою. Привела до ладу волосся, так як воно ще було вологе, я закрутила його у високу дульку.

Коли я спустилася Лука вже чекав на мене.

• Ти як завжди чарівна, тобі дуже пасує зібране волосся. – його очі палали від задоволення.
• Дякую. – я як завжди зашарілась. – Ти готовий їхати?
• Звісно. До речі, телефонував Соєр, він дав тобі 4 дні відгулу, аби ти прийшла до тями та відпочила.
• Оу… це несподівано. – я ніколи не чула, аби він був таким щедрим. – не звично все це.
• Сподіваюся ти ці дні проведеш в мене.
• Лука, я не можу. В мене кіт, тренування під домом. Я зараз без авто, а тебе я не можу турбувати постійно. Обіцяю, що приїду на ночівлю.
• Джина, лови. – крикнув дідусь.

Коли я обернулась, дідусь кинув мені ключі від авто, я звісно спіймала реакція в мене чудова.

• Це ключі від ще однієї автівки Луки. Гадаю він не буде проти, якщо ти по їздиш на ній. Справді залишайся, ми с тобою чудово проведемо час. – дідусь дивився на мене широко розкривши очі, і з величезною посмішкою.
• Джи, дід правий я не користуюся цією автівкою, ти спокійно можеш їздити.
• Лука, я нее… - він перебив мене.
• Якщо ти відмовишся,  я негайно зателефоную і цю автівку переоформлять на тебе. – його голос був наполегливим.
• А це пахне шантажем.
• Любонько, це він і є.

Він посміхається, а я ладна провалитися крізь землю. Це його авто, як я можу отак спокійно його забрати. Він не розуміє, що це все для мене вперше.

• Гаразд. Вмовили. – я не могла відмовити їм двом.
• Урааа, я такий радий.

Він підхопив мене на руки і почав крутити довкола себе. Моє серце завмерло, я ніколи в житті не відчувала себе такою потрібною як відчуваю це зараз.

Ми приїхали до мого будинка, мені було дуже лячно заходити в середину, чомусь я була дуже насторожена. Ми піднялися, вже в під’їзді чула як кричав Тім. Ми зайшли до дому, він одразу стрибнув мені на руки, він завжди так робить коли я повертаюся додому. Ми трохи по були з ним, по грали, на диво Лука йому дуже сподобався, за звичай Тім не йде на руки до інших, а в нього навіть лежав на колінах та муркотів.

• Чим ти хочеш сьогодні зайнятися?

Лука дивився на мене з цікавістю, а я не могла навіть придумати чого б я хотіла, в моїй голові був лише він, мені було все одно, аби бути з ним.

• Хочу провести весь день з тобою, а чим ми займатимемось, я довіряю вибір тобі.

Він посміхнувся, а в очах запалали вогники. В такі миті я задихалася від кохання до нього. Лука обережно поклав Тіма та підійшов до мене.

• Обіцяй, що ти не відмовишся! – Лука тримав мене за руку.
• Дуже цікаво, я обіцяю тобі, що не відмовлюсь.
• Добре, тоді прямо зараз ми їдемо в маєток, зустрічаємось з архітектором, і повністю переплановуємо будинок.
• Ти ж жартуєш ? – я ледь не знепритомніла. – Господи скажи що так.
• Ні. Я цілком серйозно кажу. Я хочу аби його трохи переробили, і я хочу аби ти мені в цьому допомогла.
• Лука, це дуже важливо, ти впевнений, що тобі потрібна саме я там? Це ваш сімейний маєток, я не маю жодного відношення.
• Я ніколи ще не був такий певний як зараз. - його голос звучав дуже впевненно і настирно.
• Гаразд, я це зроблю бо для тебе це важливо, але я вважаю, що це зарано.
• Що зарано? – він чомусь злився.
• Враховувати мою думку, в побудові твого будинку!
• Джина, нашого будинку. Запамʼятай, що він наш, наш майбутній дім.
• Ти точно схиблений. - мені так кортіло його чимось гепнути.
• Я навіть не буду сперечатися з тобою. Таким схиблений робиш мене ти. І знаєш що? Мені це подобається.

Я дивилася на нього, і не розуміла, невже він готовий жити в будинку який я допоможу з проектувати, а раптом ми не будемо далі разом. Раптом все в нашому житті зміниться і ми раз і назавжди розбіжімося, я не розумію його, зовсім не розумію, ми занадто мало часу разом. До поки я прокручувала всі ці думки в голові, Лука награвся з Тімом, я підготувала йому їжу і ми пішли.