ЛУКА

ЛУКА

Час тягнеться нестерпно, коли її немає поруч. Робота, робота та ще раз робота… набридло. Я іноді забуваю ким є насправді, та які повноваження в мене, скільки людей підпорядковується мені. Хочеться бути звичайним чоловіком від думки якого нічого не зміниться, але нажаль не в моєму випадку.

Дзвінок телефону. Невже це вона? Мабуть сумує за мною.

• Доброго вечора Джина. Як відпочила з дівчатами?
• Доброго вечора… вибач, але це не Джи. Мене звати Дарина, я її подруга.

В якусь мить коли я почув не її голос мене наче обдало холодною водою, вперше за довгий час я злякався. В перше за стільки років, мої руки тремтіли від страху, серце зупинилось, а в голові зʼявилось купа негативних думок.

• Радий знайомству Дарина, чим можу допомогти? З Джи все гаразд? – я намагався тримати свій голос в нормі.
• Так. Не хвилюйся, з нею все добре. Я хотіла б дати тобі адресу звідки її забрати. Ми будемо вільні через дві години. – її голос був спокійний, але чомусь насторожений.
• Добре. А чому Джи мені не зателефонувала?
• Вона б не захотіла тебе турбувати. – тиша. Вона мовчала наче обдумувала, чи варто мені це знати. –  Послухай, я не хочу лізти в ваші стосунки, лише хочу сказати, якщо ти на справді її так кохаєш, почекай будь ласка. Не поспішай, нехай все іде як є, ти побачиш яка вона неймовірна. Такої, як вона, ми не зустрічали ніколи. Ти будеш здивований на скільки вона відкрита, але вона буде боятись зайвий раз тебе потурбувати, чи попросити допомоги, просто питай адресу та приїзди. Вибач що телефоную з її номера, я хочу для неї тільки кращого.
• Дякую. Звідки її забирати? І я так розумію не казати їй про цю розмову? – я всміхнувся краєм вуст самому собі.
• Спа-комплекс «Афродіта». Можеш казати, я її не боюсь. – вона впевнена в собі, мені подобається, що в Джи є такі подруги.

На тому боці пролунав сміх. Я був приємно здивований цим дзвінком, вона стала для мене ще загадковішою ніж була.

• Гарного вечора вам дівчата.
• Гарного вечора Лука, приємно було познайомитися.

В мене є дві години, встигну вирішити декілька справ і забрати її. Ми з Алексом поїхали до північного голови, він затримує виплати за територію, а я цього не люблю. Після дзвінка, мій настрій покращився, я мав ради чого старатися, мав ради чого поспішити з справами. З нею все набуває свого нового сенсу. Спочатку мені здавалося, що я занадто багато думаю про неї, що це мені заважає працювати, але навпаки, я більш концентруюсь, аби зробити швидше і поїхати до неї.

Його офіс знаходиться майже на краєчку міста. До нього веде лише одна дорога, що насправді зовсім не безпечно, і навкруги немає нічого крім дерев. У випадку облави, йому нікуди не дітися. Він або впевнений в собі, або йолоп.

Нас зустріла помічниця, вся схвильована та бліда.

• Міс чого ви хвилюєтесь, ми з мирними намірами приїхали.  – Тихо сказав я, та доторкнувся до її плеча.

Вона видавила з себе посмішку, та пішла ще швидше до кабінету свого боса, ніби від моїх слів стало гірше. Ми звісно не чекали доки вона доповість про нас, я увійшов до кабінету як до себе додому.

• Томас…  що ж це робиться?  Ти змушуєш мене особисто приїздити до тебе. Що трапилось Томі ? – я впевнено пройшов кабінетом, та сів у крісло.
• Лука, ти не так все зрозумів…  – його голос тремтить від хвилювання, для мене – добрий знак.
• Та ні я добре все розумію, ти затримуєш оплату вже на місяць, Алекс нагадай на яких умовах ми співпрацюємо?
• Ми співпрацюємо на умовах, своєчасної сплати оренди, в розмірі 8000 тисяч доларів, або за нестачею коштів ти повинен видати одного з великих продавців наркотиків. У разі відмови від своєчасної сплати оренди в той чи інший спосіб, угода розривається і орендар повинен виплатити компенсацію в розмірі половини своїх земель.
• Ти як завжди точний Алекс. Так що Томі в чому справа?
• Лука, благаю дай ще трохи часу. Справи пішли в низ, поставки зброї припинилися через наліт піратів, я майже не маю грошей.
• Томі, в тебе є другий варіант виплати. – я говорив таким тихим голосом, наче знущався над ним.
• Але ж ти знаєш чим мені це грозить, вони вб’ють мене. – його руки тремтіли. – Будь ласка  не змушуй мене….
• Лише якщо дізнаються, що це був ти, а якщо ні то тобі по щастить. Томі в мене не має часу розбиратися з тобою, та слухати твої розповіді. Я даю тобі два дні на вирішення питання, якщо через два дні нічого не зміниться ти знаєш наслідки. – я підвівся та підійшов впритул до його столу. Там лежав ніж, для відкриття конвертів. – І не бреши мені більше, я знаю що ти розважаєшся з дівчатами по саунах і клубах. Тому не вигадуй, що бізнес пішов на спад.
• Так Лука я все знаю, я все зроблю.
• Не розчаровуй мене, зовсім не хочеться щоб тебе вбили.

Я  пішов геть з того клятого місця. Коли я вийшов і помічниця побачила, що з її босом все добре, вона видихнула, на обличчі навіть зʼявилась не велика посмішка.

• Міс можете не хвилюватися, з вами все буде добре. – кинув я їй мимохідь.