ДЖИНА
Несподівано але я зловила себе на думці, що я страшенно скучила за роботою. Мене не було 6 днів, а ніби вічність. Дівчата повернулися з міні подорожі та не могли перестати розповідати про свої пригоди.
Наш сміх заповнював зал, робота вирувала. Сьогодні незвично багато було людей. Якоїсь миті я не вірила що ми впораємося. Закрилися ми трохи пізніше ніж звичайно. Коли я вийшла машина того недоумка чекала на мене біля виходу. Я вже ненавиджу цей автомобіль.
Усю дорогу ми мовчали. Єдине що я встигала так це ловити його погляди, що не сходили з мене. Він вивчав мене, а мене – дратувало.
Він сміявся, мене дратувала його присутність, його сміх, все що пов’язано з ним. Я б не хотіла його бачити ніколи, але раз вляпалася то доведеться терпіти та розгрібати все лайно. Повернувшись він щось дістав із сумки, це виявилася маска.
Він простягнув мені маску у венеціанському стилі, а мій мозок почав генерувати картинки як ми з Лукою танцюємо на балу, на обличчі з'явилася посмішка, яку я відразу ж приховала від цього виродка.
Ми приїхали до величезної будівлі. З вигляду вона здавалася зовсім занедбаною, але коли ми зайшли і опинилися у великому холі, в якому в самому центрі стояв ринг, я змінила свою думку, це місце ніяк не може бути покинуте. Знайшовши свої місця, я обережно озирнулася, всі як один були в масках, навіть судді.
На ринг вийшов один із суддею, він пояснив правила бою, що дуже мене порадувало і оголосив усіх учасників, але без імен, що ще більше мене тішило.
Перші два бійці були заслабкі, робили багато помилок у техніці нападу, невпевнені рухи, слабкий удар, я бачила все з погляду майстра, що давало мені перевагу у вивченні. Але один з бійців викликав у мене захоплення, мені здавалося, що я бачу себе на рингу. Ідеальна стійка, техніка захисту та нападу на найвищому рівні, точно поставлений удар, і сила, в його ударах відчувалася сила, стійкість та концентрація. Він впевнений в своїх діях, прораховує кожен рух, тому йому легко дається все. Його мені треба остерігатися, хоч я думаю було б дуже цікаве шоу.
Бій тривав близько двох годин з усіма оголошеннями та переходами партнерів. Переміг той красень хоч я і не бачила його обличчя, воно як і у нас усіх ховалося за маскою, але у них вона була спортивна.
Після бою, ми сіли в машину і поїхали назад, він обіцяв повернути мене до роботи, так як там моя машина, і я явно не збираюсь її там залишати.
Стів сміявся з моїх слів, але я не вкладала нічого смішного у свої слова.
Ми повернулися до комплексу, насправді єдине за що я була йому вдячна, так за мовчанку в яку ми грали всю дорогу.
#1356 в Жіночий роман
#5418 в Любовні романи
#2345 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 10.07.2026