ДЖИНА

ДЖИНА

              Як я доїхала до дому? Я не пам’ятаю дороги, не пам’ятаю нічого, після зустрічі з його очима. Руки тремтіли, я не могла нічого з собою вдіяти. Як так сталося що саме він – приятель Стефано? Чому я ніколи його не бачила раніше? Хоча  я зовсім нікого не помічала з ним, вони завжди були з Анною вдвох.

              Зробивши ромашковий чай, я вирішила провести решту вечора на балконі. Мені потрібно було заспокоїти своє серце, розум та тремтячі руки. Прохолодне повітря освіжало обличчя, а я не могла забути ті очі, мені здається за ті короткі хвилини з ним, я потонула в них. Чому саме зараз? Я обіцяла собі, що більше ніколи не кохатиму, я не можу порушити обіцянку. Через біль, приниження і зраду які я отримала в минулих стосунках, я боюся. А якщо він награється та викине мене як зламану іграшку? Я ж не зможу зібрати себе після такого.

• Обіцяй собі не здаватися. – говорила я в голос. – Ти не можеш кохати Джина. Не існує взаємного кохання, завжди кохає один, а інший отримує вигоду.

              Хоч я казала  в голос, але десь глибоко всередині я хотіла вірити. Що справжнє кохання існує, що кохання – не лише гарне слово з книжок. Що воно справді може бути щирим, та безкорисним. Я хотіла вірити, що саме він моє справжнє кохання.

              Мої думки розвіялись коли я помітила знайому автівку яка наближалась до мого будинку. Нажаль я не спутаю її не з чим. Що йому тут треба? Як він дізнався мою адресу?

              Водій вийшов, підпалив цигарку та невідривно дивився на мене. Я зробила так само, звісно без цигарки. Докуривши він викинув недопалок і поїхав. Що відбувається? Це що невдалий жарт? Хреновий з нього сталкер.

              Занадто багато питань, сил зовсім не залишилось. Робота виснажила мене, але ще більше копирсання в своїй голові. Вирішено йти спати, всі проблеми – завтра. Ранок мудріший за вечір.

              Робочі дні минали неймовірно швидко. Що вечора цей джип приїздив під мій дім, і робив одне й те саме, але не сьогодні.

              Стефано подзвонив і сказав, що вони заберуть мене завтра о восьмій ранку. Повертаючись з роботи я заїхала за продуктами, щоб приготувати щось смачне для Анни. Як тільки я вийшла з машини біля будинку, під’їхав джип. Чоловік був сміливіший ніж зазвичай, а я стояла, не в змозі зрушити з місця. Мені хотілось покінчити з цим, я ж не залізна.

• Що тобі потрібно? – не витримала я.
• Яка не вихована, невже не вчили вітатися?– який гидотний голос в нього.
• Вчили, але я не хочу тебе вітати.
• А ти ще та штучка. – Він підкурив, і оперся на моє авто, чим дуже вибісив мене. –  Послухай мене: ти принизила мене біля бару. Я такого не забуваю. Ти ж напевне не знаєш навіть хто я. – ненависть в його очах, дратувала мене, адже це я повинна ненавидіти його. – Ніхто не має права кидати мене.
• Так мені байдуже хто ти. Нічого розпускати свої мерзенні руки до незнайомок, невідомо, чим це може закінчитися. І як ти зрозумів мені чхати, на те що ти собі вигадав. – Я поставила пакети, мій голос був спокійний. – Ти не можеш торкатися усіх, кого хочеш.
• Любонько, невже ти мені погрожуєш?
• Ні, що ти таке кажеш, лише попереджаю.
• Давай ближче до діла. Як ти зрозуміла я від тебе не відчеплюся, що б ти не робила. В мене є пропозиція, як би ти могла загладити свою провину. Ти ж хочеш залишитися в Італії?
• З чого ти вирішив, що я хочу слухати твої пропозиції?
• Я впевнений, що ти не маєш вибору.
• Нічого собі, гаразд я по слухаю тебе, але чисто з цікавості.
• Така розмова мені подобається. Кожен місяць в нашому місті відбуваються бої між кланами міста, бийся за мене і я тобі все пробачу.
• Чекай, хто сказав, що я вмію битися? Ти мене бачив, я звичайний бармен, які бої. І які клани міста? Ти в мафію переграв?

              Його огидний сміх наповнив провулок, мене відразу почало нудити від нього, від себе та і взагалі від усього.

• Я знаю про тебе все, « Непереможний Джин», так  тебе називали? Можливо все відбувається не так як в мафії, але дуже схоже.

              Полум’я ненависті розгоралось в середині мене, з кожним його словом, я все більше втрачала контроль. Він має очевидно гарні звʼязки раз зміг нарити таку інформацію про мене, мені це не до вподоби. Він з легкістю може керувати моїм життям зараз.

• Якщо ти все про мене знаєш, тобі ж відомо що я можу звернути тобі шию за лічені секунди? – здається в той момент я була готова на таке. – І мені хватись сил і духу.
• Звісно, але ти не станеш цього робити – заради своїх рідних, яких ти покинула, і чоловіка в якого ти закохалась. Не питай я слідкую за тобою кожну хвилину. Я знаю про тебе все.

              Я почала розуміти, що в мене немає іншого виходу, як погодитися на цю дурість. Поліція мені нічим не допоможе. Я впевнена, що поліція навіть розбиратися не стане з ним.

• Скільки боїв я повинна виграти?
• Давай договоримось на три. Через два тижні відбудеться бій. Я приїду і заберу тебе, щоб ти подивилась як все відбувається. Але тренування до своїх ти почнеш вже від завтра.
• Ти пропонуєш спостерігати  тебе увесь цей час поруч з собою? – Цього не вистачало.
• Ні, мене ти бачитимеш лише на боях, але свого тренера тричі на тиждень обов’язково, він буде готувати тебе і розповідати про суперників.
• Добре, але припини стежити за мною.
• Без проблем. Але ти знаєш шо стоїть на кону. Не змушуй мене робити боляче твоїм рідним.