Сьогодні у мене відразу два свята. Захист диплома припав на мій день народження. Я щаслива, бо сьогодні я здобуду білет у доросле життя. Батьки змогли оплатити моє навчання на бакалавраті. І, коли я озвучила їм своє бажання продовжити й вступати на магістра, вони трохи занервували, мовляв, маєш розраховувати тільки на себе, знаєш, яка ситуація, молодшу треба також навчати. А вона вже закінчує коледж і має обирати університет. Я заспокоїла рідних тим, що знайшла універ, у який мене мають зарахувати на безкоштовне навчання на основі мого диплому. Головне - отримати високі бали.
Магію у нашій родині ніхто не застосовує без потреби, тільки я, таємно. Маю практикуватися, розвивати вміння, для мене це важливо. Батьки і сестра - світлі, а я - темна. Так іноді трапляється. Моя прабабуся була темною, та її сили передалися тільки мені у так званий спадок. В інституті я нікому не казала про свою темну силу, боялась налякати. Та й ім’я своєї прабабусі також не афішувала. Вона була сильною відьмою, найсильнішою у місті. Закляття і зілля, які ми опановували в універі не вимагали показувати темний ти чи світлий, тому ніхто в інституті мій секрет не дізнався. Знають тільки рідні. У нас в родині домовленість, що темні сили я використовуватиму тільки в разі нагальної потреби.
Моя група зібралась під аудиторією в очікуванні останнього іспиту - захист дипломної роботи. Всі мовчки стоять. Хтось нервує, хтось щось дочитує, хтось взагалі плаче від того, що не впевнений чи готовий взагалі. Одна я впевнено чекаю на свій виступ. Я готова, як ніколи в житті. І це не дивно, тому що я навчалась у найкращого. Його книги - то щось неймовірне. Читаючи, поринаєш у світ магії і бачиш та розумієш все з першого разу. З моєї групи тільки я і моя подруга навчались саме за його підручниками і завжди в бібліотеці та книжних магазинах брали підручники тільки цього автора. Іншим чомусь було важкувато його читати.
Патрик Ламар - професор прикладної магії, бойовик. Мабуть найкращий в світі. Ні, не мабуть, а найкращий, найрозумніший в світі маг. Часом просто, відкривши його книгу, годинами задивлялась на його портрет. Він ще й найгарніший професор у всьому світі. Як можна не закохатися в нього?
Нарешті двері аудиторії відчинились і нас запросили. Я, як і зазвичай, пішла на захист перша. Мені так краще. Одразу виступити і святкувати. Одногрупники ніколи не розуміли мого прагнення бути першою, просто вважали мене вискочкою. Байдуже! Я робитиму так, як мені зручно.
Мій виступ проходив у повній тиші. Члени Екзаменаційної комісії прискіпливо вдивлялися, чи не підглядаю я у чернетку. Я знаю свою роботу напам’ять, бо писала самостійно і жодного разу не потурбувала жодного викладача щодо написання. Тому вони очікували, де ж я спотикнуся.
-- Ви перевершили саму себе, пані Ліндо, отримуєте золоту відзнаку, - після стандартних питань по темі дипломної роботи, сказав голова комісії.
Переможною ходою я дійшла до свого місця і, видихнувши, сіла за стіл. Золота відзнака - це саме те, що необхідно мені для вступу на магістратуру. Неймовірно! Я зробила це.
Після захисту всі гуртом пішли святкувати мій день народження до кафетерію у студентському містечку. Гучно обговорювали захист і майбутнє. Друзі ділилися планами. Я, нарешті, озвучила свої:
- Друзі, я вирішила піти далі і вступатиму до столичного Університету прикладної магії, - впевнено сказала і підняла келих соку, - побажайте мені успіху.
Думки моїх одногрупників розділилися. Хтось не вважав за потрібне здобувати ступінь магістра. Хтось сумнівався, що потягну, бо там вимоги набагато більші, та й складніше влаштуватися у великому місті без знайомих та друзів. Хтось навіть наважився мене відмовляти. Моя темна магія почала вирувати від злості. Як можна сумніватися в моїх здібностях? Але я вже давно навчилась приборкувати прояви темних сил, що дані мені від народження. Лише моя найближча подруга Марта підтримала мене:
- Ти зможеш, у цьому я впевнена! А знаєш, хто там завідувачем працює?
- Ні, ще не дивилась. А хто? - зацікавлено запитала я.
- П. Ламар! - із захватом відповіла Марта.
- Той самий? - як закохана дурепа, мрійним голосом запитала я.
- Не думаю, що на світі є багато магів, яких звуть П. Ламар!
Прийшовши додому, я прийняла вітання від батьків і малої. Мама накрила святковий стіл і ми весь вечір поїдали тортики зі смачним полуничним лимонадом. Все за сімейними рецептами матуся приготувала сама. І коли вона все встигає?
Потім я швиденько побігла перевіряти інформацію щодо професорсько-викладацького складу мого майбутнього місця навчання. Зайшла в мережу універу і розчарувалась. Там просто половина викладачів з ім’ям П. Ламар. Зрозуміло, що це не може бути одна людина, навіть, якщо він найсильніший маг Королівства. Мабуть, це просто династія Ламарів подалася викладати.
Все дізнаюся згодом.