Вірші 5

*** 
Сонечко яскраве гріє, 
Вітерець весняний віє. 
Сніжок білий швидко тане, 
Бо тепло прийшло жадане. 
Дочекались ми весну 
І тепер вже не до сну. 
Навкруги все оживає: 
Пташка десь в гаю співає, 
Кіт до кішечки муркоче, 
Бо кохання дуже хоче… 
І дівчата роздражнились, 
В нові сукні нарядились. 
Немов квіти розцвіли, 
Хлопців з розуму звели. 

*** 
Мавки по лісу гуляли, 
Що хотіли витворяли. 
Танцювали, веселились, 
Згодом трохи притомились. 
Над водою посідали 
І на небо поглядали. 
Навкруги лиш зарості… 
А ті дівчата не прості: 
Дуже довге в них волосся, 
Золоте, немов колосся, 
Ще й вінок на голові... 
Жаль – красуні неживі. 
Білі сукні, босі ноги. 
Не потрібні їм дороги. 
Ходять собі навпростець.

А прекрасні… хай їм грець! 
Хоч і по траві ходили, 
Слідів зовсім не лишили. 
На гілках гойдались тихо,  
Накликали знову лихо. 
Чарівні пісні співали, 
Та у пастку закликали. 
Хто почує – йде на спів, 
Забуває, що й хотів… 
Якщо вже когось піймають, 
То назад не відпускають. 
В хащі парубків заводять, 
Потім з розуму їх зводять. 
Зроблять з ними, що захочуть 
І до смерті залоскочуть, 
Або в болота заманять. 
Причарують, одурманять  
Та й утоплять у воді. 
Гинуть хлопці молоді… 
Йти за мавкою не слід, 
Бо останній то похід. 
Ота чарівна краса, 
Що ніколи не згаса, 
Безліч життів загубила 
Та нікого не щадила. 

*** 
Вітер здійнявся невеликий. 
Вогонь заводив танець дикий, 
Лизав гарячим язиком 
Дрова й манив теплом… 
Він лід на серці розтопив 
І в душі вогник запалив. 
У небеса летять іскринки 
І золоті блищать жаринки, 
Яскраво полум’я палає, 
У свої ігри дивні грає: 
Чарує згубною красою, 
Тихенько кличе за собою. 
Вогні манливо мерехтять 
Й метелики нічні летять, 
Жарким теплом отим зігрітись, 
Навіки попелом лишитись.  

*** 
Люди всі вдались ліниві 
Та не дуже вже й сміливі. 
Сидять та ґави тії ловлять, 
Аби за них усе пороблять. 
Щастя в дім саме прийде 
Або з неба щось впаде, 
Чи виграють у той джекпот. 
Зовсім не бýло щоб турбот, 
І на дивані б лиш лежати, 
Великі плани будувати, 
Яким здійснитись не судилось, 
Бо те бажання не з’явилось… 

Нам необхідна мотивація 
Чи надзвичайна ситуація, 
Щоби почати ворушитись 
Та у житті чогось добитись. 
У кожного свій довгий шлях. 
Лети до мрії, немов птах, 
Підкорюй ти нові вершини 
І не цурайся батьківщини. 
Люби, співай, цінуй свободу, 
Танцюй, отримуй насолоду 
Від дивного свого життя. 
Назад не буде вороття. 
Якщо ж підеш ти не туди – 
Не бійся справжньої біди. 
Ти усе витримаєш, зможеш 
Та навіть іншим допоможеш. 
Головне вір у перемогу 
І прокладай свою дорогу. 
Ти з часом щастя віднайдеш, 
На заздрість людям заживеш. 
Минулі труднощі згадаєш, 
Нових висот знов зажадаєш, 
Бо поки б’ється серце наше, 
Пригод не повна буде чаша. 

*** 
Книги – пречудовий вибір! 
Це, як вхід у інший вимір. 
Тут малюнки та казки, 
Дивний ліс, смішні пташки, 
Чарівне блакитне небо 
І для щастя те, що треба… 
Книжку легко вибирати. 
Та й цікаво прочитати 
Вірші чи оповідання 
Про пригоди і кохання, 
В світ поринути казковий, 
Неймовірний, загадковий. 
Так і хочеться лишитись, 
Чомусь новому навчитись. 

*** 
Красу – у простоті, 
Природа нам малює 
Та в ці погожі дні 
Рай на Землі дарує. 
Троянди, літо, котики – 
Нас від нудьги спасуть. 
Це для душі наркотики, 
Що радість лиш несуть. 
Хоч літо й пролетить 
І квіти відцвітуть – 
Цінуйте кожну мить! 
У цьому життя суть! 

*** 
Прилечу на крилах ночі, 
Подивлюсь тобі я в очі. 
Якщо буде твоя ласка, 
Розповім чарівну казку. 
Обійму, поколисаю, 
На добраніч побажаю! 
Поцілую тебе в носик, 
Засинай вже, мій Барбосик. 

*** 
Ти – Ведмедик мій коханий, 
Такий ніжний та бажáний! 
Я хочу завжди поряд бути 
І впевнений твій голос чути. 
Твої сіро-зелені очі 
Жадаю бачити щоночі, 
І рідні губи цілувати, 
В ніжних обіймах засинати. 
Зготую зранку міцну каву 
І підморгну тобі ласкаво, 
За вушко лагідно вкушу, 
Про почуття свої скажу. 
Та й полетим удвох у рай. 
Тільки мене завжди кохай! 

*** 
Прогулянка була чудова. 
Таке красиве все навколо! 
Тіло перестає боліти… 
Та вже є змога далі жити. 
І є одвічною дилема: 
Якщо болить – іще живемо. 
Не час на долю нарікати, 
Що вже здоров’я не піймати. 
Живи, радій, люби природу 
І не чекай ясну погоду. 
Якщо не знаєш, куди йти, 
Розправ же крила і лети. 
І справ усіх нам не зробити, 
То не забудьте хоч пожити, 
Бо час так швидко пробіжить. 
Ми в цьому світі лиш на мить.