Вірші 4

*** 
В зачарованому лісі, 
У хатині на узліссі 
Жив собі старенький маг. 
Був у нього чорний птах: 
Ворон Абракас відважний, 
Що мав вік уже поважний 
Та у розвідку літав, 
За порядком наглядав. 
Через ліс текла ріка… 
Течія така стрімка! 
Берег вкритий весь камінням 
Та з дерев кривим корінням. 
А поміж старих дубів 
Жила зграя кажанів, 
Вночі й сови ще літали, 
На мишей все полювали… 
Той же мудрий чарівник 
Справжнісінький рятівник! 
Він тваринок годував, 
Завжди їм допомагав. 
Вовки його поважали, 
Своїм вожаком вважали. 
А як візьме посох в руки, 
Всі сповзаються гадюки, 
Веде з ними він розмови 
Й дає чіткі настанови, 
Щоб людей усіх лякали 
І подалі відганяли… 
Чарівний дрімучий ліс 
Скраю терном весь заріс 
І ніхто не має змогу 
Віднайти туди дорогу. 

*** 
Снігом все позасипало, 
У пташок померзли лапки. 
Холодно. Зима настала… 
Я сиджу, жую канапки. 
У віконечко дивилась, 
На склі візерунки файні, 
Так я ними захопилась, 
Адже вони надзвичайні! 
Фарби узяла і пензлі, 
Срібну зиму малювала 
І дерева скрізь замерзлі, 
Дивну пташку, що дрімала, 
В невеличкій годівниці, 
А горобчики сиділи, 
На покритій льодом гілці 
І завзято лапки гріли… 
На червоній горобині 
Снігурі відпочивали, 
Потім поряд, на калині 
Ягодами смакували. 
За кущами кіт сховався, 
Все на гілку поглядав 
Та птахами милувався, 
Але їх так й не дістав. 
Ще сороку малювала, 
На снігу кота сліди. 
Нас зима зачарувала, 
Вбравши інеєм сади… 

*** 
Біля ставу край села, 
Там, стара верба росла. 
Тонкі віти розпустились 
Над водою похилились. 
Вітер очерет колише 
І навколо тільки тиша. 
Рибка плаває в ставочку, 
Дрімають жабки на пісочку. 
Сонце в жмурки з нами грає, 
Із-за хмарки виглядає. 
Трави вже зазеленіли, 
Кущі цвітом зарясніли. 
Так весна швидко настала, 
Все навкруг нарядно вбрала. 

*** 
День народження у мами! 
Я торт спечу смачненький 
Та намисто із перлинами 
Подарую їй, рідненькій. 
Від щирого серця привітаю, 
Ніжно обійму та поцілую. 
Щастя і здоров’я побажаю, 
Завдяки мамусі я існую. 
Поважаю і ціную свою неньку, 
У тяжку хвилину допоможý. 
Дуже я люблю рідненьку 
І зроблю для неї все, що зможу. 

*** 
Запахло у повітрі вже весною 
І на Дніпрі гуляли ми з тобою. 
Світило сонце, танув білий лід; 
Коли ми разом, милим стає світ. 
І твій солодкий поцілунок 
Душі моїй дарує порятунок. 
В твоїх обіймах серце завмирає 
Й трояндою кохання розквітає… 
Десь вдалині чайки кричали, 
А ми удвох задумливо мовчали, 
Вдивлялись у небес блакить. 
Тривала б вічність ця чудова мить. 

*** 
Ніколи не вірила я у любов. 
Вона прилетіла без всяких умов, 
Різко ввірвалась в спокійне життя, 
Знесла усі плани без каяття. 
Серце у грудях знов ожило 
І відчуває приємне тепло. 
Не там і не з тими раніше блукала. 
Невже лиш тебе все життя я шукала?! 

*** 
Холодильник – річ відмінна 
Та на кухні незамінна. 
В нім смаколиків багато, 
Пройти мимо важкувато. 
Дверці завжди відкриваю, 
Всередину заглядаю: 
Там і йогурт, і сметана, 
Нектарини, два банана, 
Пампушки і сік томатний, 
А ще борщик ароматний, 
Помідори, шинка, сало, 
Торт і тістечок чимало, 
Ще сосисок півкіло 
Десь захованих було. 
Як тут на дієту сісти 
Та поменше всього їсти!? 
Знов опівніч настає, 
Голод спати не дає. 
Ріжу ковбасу тоненько, 
Бутери роблю швиденько. 
А на кухні – темнота. 
Чути нявкання кота. 
Хоче ковбаси шматочок 
Він вкусити хоч разочок. 
Повечеряєм разом  
І заснем солодким сном. 
А як задзвенить будильник 
Знов відкрию холодильник.. 
Зроблю швидесенько омлет, 
Посмажу декілька котлет, 
Бо без їжі неможливо 
Справи виконать важливі. 
Поснідаю, вип’ю чаю 
Й на роботу поспішаю. 

*** 
Я хазяйка хоч куди, 
Хоч би не було біди. 
Так сніданок готувала, 
Що усе порозсипала. 
І каструля знов згоріла, 
Ледь я кухню не спалила. 
Чорні стіни, в сажі спина 
І голодна вся родина… 
За віком ідуть дощі, 
Мухи плавають в борщі. 
Павуки живуть на стелі, 
В павутинні вся оселя. 
Квіти вже позасихали, 
Бо давно не поливали. 
І бардак весь час у хаті, 
А я сплю собі в кімнаті. 

*** 
На столі млинці стоять, 
Ароматами манять. 
Котик мимо пробігав, 
Одного з тарілки вкрав. 
За диваном заховався, 
Їсти млинчика узявся. 
Тут хазяйка нагодилась. 
На котика насварилась, 
Але жаль стало Муркá, 
Налила ще й молока. 
Вона ж його так любила, 
Шкоду будь-яку б простила. 

*** 
Вечір стукає в віконце. 
За селом сідає сонце… 
Жабки квакають в болоті, 
Їжачки знов на охоті; 
Кажани жваво літають, 
Щось смачненьке вже шукають. 
Люди в хати поховались, 
Бо за день напрацювались. 
Кицька з поля теж прийшла, 
В зубах мишку принесла; 
Кошенят нагодувала 
Й сама швидко задрімала. 
Пес у буді заховався, 
Теж до сну приготувався. 
Ніч серпанком огорнула, 
Темно стало. Всі заснули. 

*** 
Нема нікого, всі сховались від морозів, 
Лиш одинокий привид бродить по дорозі. 
Чого шукає він у цей зимовий день? 
Невже кохання, літа, радісних пісень?! 

*** 
Вже за обрій зайшло сонце, 
Вечір загляда в віконце. 
Місяць вийшов з-за хмаринки, 
Щоб засяяли сніжинки, 
Сріблом все навкруги вкрилось 
Й зорі в небі засвітились. 
Котик знов сидить на плоті, 
На вечірній він охоті. 
Вовк десь виє за селом, 
Бо сумує за теплом. 
Кружляє в танці білий сніг, 
Падає тихо на поріг. 
До нас спустилась ніч, як диво. 
Немов у казці, так красиво. 
І став прекрасний світ навколо 
Прийшла зима, і це кайфово.