Вірші 3

*** 
На роботу я збиралась, 
Прокинутись намагалась. 
Чаю так й не попила, 
На підлогу розлила, 
Прослизнулась і упала. 
Ну й навіщо поспішала? 
В шафі одягу багато, 
А знайти щось важкувато. 
Мені до душі припало 
Перше, що додолу впало. 
Шкарпетки різні натягла, 
Бо їм я пари не знайшла. 
Високо задерла носа, 
Вийшла на вулицю боса. 
Розвиднілось вже надворі. 
Перехожі, немов хворі, 
Пальцем тикають й регочуть. 
Що вони від мене хочуть? 
Відчуття, мов щось забула. 
Ой, кросівки я ж не взула! 
Чимдуж мчала на роботу 
Та й забула, що субота, 
День сьогодні вихідний 
І тому такий чудний. 
Нашкребла кілька монет. 
З'їсти зараз би омлет! 
Та грошей не вистачає 
І додому поспішаю… 
Сніданок зараз приготую, 
Теплим чаєм посмакую. 
Ввімкну музику тихенько… 
Як же в ліжечку зручненько! 
Із полегшенням зітхнула 
І швиденько знов заснула. 

*** 
На місці всидіти не в змозі, 
Уже й валізи на порозі. 
Збираюся в далекий край 
Шукати, врешті, де той рай. 
Можливо щастя відшукаю 
Або удачу там впіймаю… 
Добратися було не тяжко. 
Куди потрапила ти, пташко?! 
В чужій країні – інші люди, 
Брехня і вигода повсюди,  
Грошей побільше аби мати, 
На решту всіх їм наплювати. 
Чужі плітки – колючий дріт 
На все життя лишають слід. 
Не знають люди доброти, 
Душа черства від самоти… 
На цирк доволі надивившись 
І від тих клоунів втомившись, 
Про рідний дім згадаю я: 
Як там живе моя сім’я?! 
Краще поїду вже додому, 
Бо там нема цього дурдому… 
Примчала швидко як ніколи! 
Нектар збирають дикі бджоли, 
У лузі трави зеленіють, 
Стежини квітами рясніють. 
Тут рідна хата край села, 
А в саду вишня розцвіла. 
Кіт на порозі задрімав, 
Гостей він зовсім не чекав, 
Мене побачив, потягнувся 
І потім ніжно пригорнувся. 

Сідає сонечко за обрій. 
Ох, як же вдома добре! 
Від щастя серденько співає 
Та сяйвом душу наповняє. 
Радіють всі: і мама й тато, 
Влаштуємо сьогодні свято. 

*** 
Щастя не відразу видно. 
Що для нього необхідно?! 
Хліба шмат кожного дня 
І здорова вся рідня, 
Трохи грошей і хатину 
Та хоча б одну дитину, 
Мамі з татом довгих літ, 
Щоб жили й не знали бід. 
Мир, щоб був в усьому світі, 
Ніжністю серця зігріті… 
Доброти в душі, любові 
Та яскраві в небі зорі. 
Під вікном ще черемшину 
Й поважати Батьківщину. 

*** 
Дощ іде, земля радіє, 
Трава в полі зеленіє. 
Хмари в небі ледь повзуть, 
Мабуть, сили бережуть, 
Щоб довкола все полити 
Звідусіль пилюку змити. 
Срібні крапельки роси 
Невимовної краси 
Вкрили квіти і листочки 
І течуть води струмочки 
По дорогах та стежках. 
На замулених ставках 
Тихо равлики дрімають, 
Коли дощ пройде чекають. 
Вітерцю легенький подих 
Очерет гойда на водах, 
Верби низько похилились, 
Немов ставові вклонились. 
Мишка в нірку заховалась, 
Так води з неба злякалась. 
Сірі зайчики й лисички, 
Білки та малі синички 
Із «домівок» виглядають 
Ясне сонечко чекають. 
Увесь день дощ веселився, 
А під вечір – натомився 
Пішов спати на хмаринки. 
А розсипані краплинки 
Такі ніжні та прозорі, 
Мерехтіли, немов зорі. 

*** 
Травень прилетів до нас. 
Вже садити грядки час. 
Чути солов’їний спів, 
На ставку безліч птахів. 
Рясно так сади цвітуть, 
Щиру радість нам несуть. 
Сидить собі в холодочку 
З курчатами ряба квочка. 
Поряд з ними півень ходить 
Та як пан себе поводить. 
Кролик хрумає в садку 
Траву, що росте в тіньку. 
Навкруги все поглядає 
Чи ніхто не підглядає. 
В квітах бджілоньки гудуть, 
По траві жучки повзуть, 
Хмарка в небі, наче вата, 
Вся біленька і кошлата. 
Сонце нам весняне сяє, 
Теплом своїм звеселяє. 

*** 
Знають люди всі Андрія… 
Для жінок він – справжня мрія. 
Веселий, щирий і сміливий, 
А ще розумний та красивий. 
І авто чудове має, 
Скрізь на ньому роз’їжджає. 
Щоби був хорошим день 
Їде та й співа пісень. 
Відпочити знає як – 
П’є із друзями коньяк. 
А рибалка і природа, 
Неймовірна насолода. 
Рибки може наловити 
І знайомих пригостити. 
Дуже добре серце має. 
Немов сонце, завжди сяє. 

*** 
Знов надворі сніг іде. 
Всі дерева вкриті льодом. 
Вітер віє, аж гуде! 
Ось така у нас погода. 
Вийшло сонце з-за хмаринки, 
Вітерець злегка втомився, 
В танці закружляв сніжинки, 
А лід сріблом заіскрився. 

*** 
Юля в джинси ледве влізла, 
Бо пряники вночі гризла 
І борщ свіженький, і котлети, 
Та з помідором два омлети. 
А щоб не було дискомфорту 
Є на десерт шматочок торту. 
Цукерок десь із півкіло 
Під ліжком схованих було, 
Щоб серед ночі не шукати 
Чого б смачного пожувати. 
Зранку ліньки фарбуватись 
І до хлопців наряджатись. 
Чіпси, кола, ковбаса – 
Ось для неї вся краса! 
Зайшла в кафе вона в обід, 
Перекусити там як слід, 
Та закохалась у хлопчину. 
Любов – то є велика сила! 
Схуднути хоче Юля враз, 
Так, щоб не витрачати час. 
Жує салат вона терпляче, 
А в супермаркеті аж плаче, 
Коли продукти вибирає, 
Та на торти все позирає. 
Жувати зелень вже втомилась, 
На щось солодке спокусилась.. 
З’їсть вона зараз пів рулету 
Й відзавтра точно на дієту. 

*** 
На побачення збиралась, 
Дуже довго наряджалась. 
Сукню вибрала найкращу 
Та білизну підходящу, 
Вії довго фарбувала, 
Трішки навіть нервувала. 
Зачіску зробила вдалу, 
Я близька до ідеалу. 
Перед дзеркалом крутилась 
І від щастя аж світилась. 
Ось ти номер мій набрав, 
Щось неясне бормотав. 
Сказав: «Мені небайдужа, 
Але справ багато дуже». 
Натякнув, що у суботу 
Ти закінчиш всю роботу… 
Все одно в кафе пішла, 
Тебе п’яного знайшла. 
З дівкою там обіймався 
Та ще й палко цілувався, 
А вона була й не проти. 
Ось яка в тебе робота?! 
Ну що ж, плакати не буду. 
Краще зрóблю ляльку вуду. 
Не полаюсь, промовчу, 
Але тебе все ж провчу. 
Будеш підло так чинити, 
Сам довіку будеш жити. 
Ніхто на тебе і не гляне, 
Бо скоро корінець зав’яне.