Вірші 1

*** 
Відпочинок всім потрібний, 
В кожного він своєрідний. 
Я до річки десь піду, 
Там багаття розведу 
І приляжу на траву, 
Згодом трішки оживу. 
Буду небом милуватись, 
Від природи заряджатись 
І забуду про турботи. 
Так роблю я щосуботи. 
Сяють зорі опівнічні – 
В цьому світі ми не вічні. 
Насолоджуйтесь життям 
З природою сам на сам, 
Організм спасибі скаже 
І що треба вам підкаже. 
Можна трішки поспівати 
Або навіть станцювати. 
Треба нам душі польоти, 
Бо ми всі – живі істоти. 

*** 
На сніданок фрукти їм, 
Бо вони підходять всім. 
Вітамінів там багато!.. 
Мов картопля волохата 
Оте заморське ківі… 
В ньому зéрнятка красиві, 
Колір плоду смарагдовий 
Має смак такий чудовий. 
Нектарини ще смачніші, 
Хоча й персики не гірші. 
Стиглі абрикоси, сливи – 
Нема кращої поживи. 
Можна яблук соковитих, 
Ясним сонечком зігрітих… 
З’їсти можу дуже радо 
Навіть дивне авокадо, 
Або манго на обід, 
Що достигло вже як слід. 
З цитрусів: люблю грейпфрут – 
Це насправді райський фрукт. 
Для здоров’я все корисно 
Та і дуже смачно… дійсно! 

*** 
Бадьорого ранку! 
Щастя до сніданку! 
Дня Тобі чудового, 
Настрою драйвового. 
Мрії хай збуваються, 
Погане забувається. 
Любов душу окриляє 
Та янгол оберігає. 

*** 
В нас живе домовичок, 
В нього файний рюкзачок. 
В рюкзачку трави пахучі, 
Різні брязкальця блискучі. 
Домовий наш не ледачий 
І на диво ще й моднячий! 
А як річ десь пропаде – 
Вмить порядок наведе, 
Все знайде і допоможе, 
Бо все знає і все може. 

*** 
Котик по дощу гуляв, 
Здобич у траві шукав. 
Знайшов нірку – дочекався 
І до мишки він підкрався. 
Впіймав полівку на обід. 
Ще помучив би як слід, 
Та в траві мишей багато, 
Ловить він усіх завзято. 
Коли трохи притомився 
Й досхочу уже наївся, 
Сів на траві перепочити, 
Лапками мордочку умити. 
Ось ясне сонце пригріває, 
І котик наш уже дрімає. 

*** 
Десь далеко у лісочку 
На старенькому пеньочку, 
Там сиділо зайченя. 
Заблукало знов маля, 
Та воно страху не знало 
Навкруги все розглядало: 
Ліс зелений, шумить річка, 
Поряд виросла порічка. 
Джміль над квіткою гуде, 
Хмарки в небі де-не-де. 
Сонечко блищить красиве… 
Зайченя таке щасливе! 
На пеньочку посиділо 
І природі все раділо. 
Скрізь трава, квітки, ромашки; 
Поряд бігають мурашки, 
На поваленому дубі 
Їжачок в колючій шубі. 
Виє вовк десь у кущах, 
Наганяє на всіх страх.. 
Зайченятко зголодніло 
І додому захотіло. 
Тут зайчиха нагодилась 
І на нього насварилась, 
Що зайча з дому втікає, 
Потім в лісі десь блукає; 
А вдома всі його шукають, 
Що вже й думати не знають. 
Посварилась, обійняла 
Та й вечеряти забрала.