https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1683353330_55.png
Не забуду
12. "Азіф"
Напівстертий напис і страшний малюнок.
У старій закладці причаїлась смерть.
По сторінках жовтих біжить ряд фігурок,
Ротики відкриті: - "Ти мене не сердь!"
Голоси відтнувши, палець свій кусаєш,
Щоби фоліант той кров’ю напоїть,
Вимовив закляття й поруч ти чекаєш,
Коли "Азіф" жахливий то все засвої́ть.
Палітуркой теплой, із людської шкіри,
Біжить павутинкой рудий життя сік,
Тебе пробирає прямо до тремтіння,
Пустеля здіймає піски у твій бік.
Небо враз темніє. Сонце мла сховала,
Виють дико ві́три, люд падає ниць,
Книга та Священна владаря обрала,
Ти тепер безсмертний Некрополя принц.
Відредаговано: 14.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
