Не забуду

11. Бранка у власному тілі

Бранка у власному тілі,

Б'юся… Благаю…  Кричу!

Немає  жалю у Звірі,

А отже, для інших,  мовчу.

 

Життям він моїм сам керує:

Усмішки знайомим, сім'ї,

І правди ніхто з них не чує,

Що я, безталанна, в біді.

 

Я демоном тим одержима,

Він тіло моє підкорив,

Та душу, мов квітку жасмину,

Той нелюд іще не зломив…

 

Три дні провела я в облозі,

То вив, то молив він: «Йдемо»!

Скажіть ви мені, ради Бога,

Куди ми разо́м впадемо?

 

Ось сили мої приконеччі,

І захист руйнується вщент,

Рука ми об руку ідемо,

У пекло, де він диригент.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше