Не забуду

7. Зламано крила

Зламано крила,

погляд пустий,

на плечах брила,

голос ламкий.

 

Не бачу давно

цвітіння садів,

упавши на дно,

не очікую снів.

 

Світ біло-чорний

фарб тут нема,

люд бутафорний,

лише дихаю я.

 

Чи подих цей можна

назвати життям?

Відгадка тотожна

ста тисячам драм.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше