Розділ 6

Поки Стоун допомагає мені зафіксувати тактичну кобуру на моїй спині, всовуючи туди маленькі клинки, я вдивляюсь з вікна роздягальні у натовп та жахаюсь від кількості солдатів, що прийшли глянути на контрольне тренування, неначе це якась театральна вистава. На тренувальному майданчику зібрався майже весь військовий підрозділ. Стоун розповіла, що багато хто навіть пропускає обов’язкові пункти у своєму розкладі, аби подивитись на сутички новачків та тих, хто прагне перевестись з інших підрозділів або у сильніше угруповання. 

Серед новачків сьогодні лише я. Всі інші солдати, які також готуються до оцінювання – це стажери Першого та Другого, що прагнуть підвищити цифру свого угруповання. Кількість моїх суперників, які вже мають досвід у бою, мене вразила, тому я почала не на жарт нервувати. 

Контрольне оцінювання складається з трьох раундів. У першому мій суперник обирається випадково, у другому його обирають журі, що складається з трьох командирів та лейтенантки, а у третьому – я маю змогу обрати сама, або бути обраною кимось. Оцінювати мене будуть лише члени журі. Кожен з них має змогу поставити максимальну оцінку у п’ять балів. Якщо після оцінювання я отримую десять і менше балів – потрапляю у Перше. До п’ятнадцяти – у Друге. І лише якщо я зможу отримати п’ятнадцять і більше балів – потраплю у Третє. 

Звичайно я була націлена на високий результат. Я хочу потрапити у Третє угруповання, і я буду намагатись робити все, що в моїх силах.

Стоун затягує маленькі ремінці на моїй формі, надійно закріплюючи допоміжні кишені на чорній облягаючій кофті з рукавами. Форма для оцінювання відрізняється від звичайної тренувальної. Мої брюки тепер ширше, що дає змогу ще більш вільно рухатись у бою, а кишень більше. Я порозпихала по кишенях штанів велику кількість вати, тим самим трішки махлюючи, аби хоч якось вберегти свої ноги від можливих ударів по них. Високі берци тепер змінились на чорні базові чоботи з низькою підошвою. На моїх руках одягнені безпалі тактичні рукавиці, що мають захисні вставки з гуми на кісточках, а волосся зібрано у високий зализаний хвіст. 

– Я хочу витягнути передні пасма волосся, – кажу я.

– Ні. Тобі вони будуть лише заважати під час бою, – не дозволяє мені Стоун, поки поправляє мою форму. 

– Але без них мені некомфортно. 

Стоун злісно зиркнула на мене, випучивши очі.

– Я сказала ні. 

Вона відійшла назад та пробіглась по мені оцінювальним поглядом. Далі, посміхнувшись, показала великий палець на руці та сказала, що зараз я виглядаю розкішно.

– Єдине, що руйнує весь образ – твої синці під очима та рани на щоці. Давай я нанесу трішки консилеру? – пропонує мені сусідка, вже тягнучись до мого обличчя.

– Мене не хвилює мій зовнішній вигляд, – відмахуюся від її руки. –  Нехай всі бачать.

Синці під очима це останнє про що я думаю. А маленькі ранки, заклеєні пластирами на моїх щоках – лише ознака дійсно важкої підготовки та безперервних тренувань, тому я хотіла, щоб це бачили всі. Щоб знали, що я не просиджувала штани весь цей місяць, а наполегливо готувалась до сьогоднішніх поєдинків. 

Я підходжу до великого дзеркала у роздягальні та кручусь навколо себе, оцінюючи свій вигляд. 

«Непогано», – говорить мені мій внутрішній голос. Може я й кажу, що мені байдуже на свій зовнішній вигляд, та в глибині душі я все ж хочу виглядати пристойно та гарно. 

– Я піду наберу тобі чистої води у пляшку. Почекай мене тут, – говорить Стоун та покидає роздягальню. 

Я залишаюсь одна у маленькій кімнатці з металевими шафами, тому вирішую записати дещо у щоденник, перед тим як вийти на тренувальний майданчик:

Особистий щоденник Рейчел-Челі-Рей (мега секретно)

6 серпня, 11:30,

Запис №87.

Перед тим як вийти на ринг, треба не забути перевірити всі кишені та перерахувати клинки. Зараз їх по два у кожній кишені. Всього їх зараз 10 штук  – по 2 на кожній руці, по 4 на кожній нозі та інші 4 розкидані у кишенях кобури на спині та грудях. Боже, як же мені страшно йти туди. 

Сьогодні я вперше зустрінусь з іншими солдатами й буду битись з кимось, крім призм та Чейза, Стоун і Лії. Коли вони мене тренували, я просила їх не піддаватись мені й боротись у повну силу, але вони все ж не переставали стримувати себе. Через це я мала можливість перемагати їх, але розуміла, що це не чисто моя перемога. Якби вони були трішки жорстокіше та не стримували свою силу, я б розуміла, до чого мені готуватись. Я хвилююсь, оскільки не знаю піку їх деанди. Мої супротивники можуть мати таку ж силу, і я засмучена тим, що вони не хотіли допомагати мені так, як я цього від них вимагала. 

! Пам’ятай про свою тактику. Я ж не дарма продумувала її щодня до наймілкіших деталей? Боюсь, що під час бою можу розгубитись та піддатись страху, й забуду абсолютно все що вчила і відпрацьовувала цей місяць. 

! Не пий багато води, щоб не хотіти в туалет, та не їж на майданчику, щоб у разі чого не знудило або не скрутило живіт. Також не бери нічого з рук інших людей, окрім Чейза, Стоун та Лії. Будь-хто може отруїти мене перед виходом на ринг, і я навіть не хочу думати про подальший розвиток подій.