Розділ 5

– І як ти це поясниш? – одразу запитує мене Сейн, коли я підходжу до нього у коридорі.

Він зупинився біля стіни з вікнами, з яких відкривався вид на ще один внутрішній дворик, спершись на одне з підвіконь ліктями. У дворику знаходиться вишуканий фонтан з безліччю лавок, розташованих навколо нього. Натовпу там не було, оскільки більша частина солдатів знаходиться зараз у столовій, намагаючись переварити все те, що тільки що відбулось між мною та Маджорі. Якщо чесно, я й сама не до кінця розумію, що сталось у моїй голові й через що мене так переклинило в той момент. 

– Сьогодні ти сказав, що власноруч вб’єш мене, якщо побачиш в наступний раз, – починаю я. – Чому сам прийшов?

– Я задав тобі питання перший. 

Я фиркнула та склала руки навхрест. 

– Їй треба бути більш ввічливою з іншими.

– Смішно чути це саме від тебе, – промовив Сейн, насміхаючись. 

Між нами виникла невеличка пауза, перед тим як я починаю розпитувати його: 

– Ти хотів поговорити. Чого тобі треба?

– Є декілька питань, які мене турбують, – він глянув у вікно, – але це не обговорюється у коридорі. Тільки не тут, – потім розвернувся всім тулубом та вказав пальцем на двір. – Ходімо туди.

– У мене немає часу прогулюватись сквером з тобою. Треба готуватись до тренування. 

Пройшло тільки декілька хвилин розмови з ним, а мені вже хочеться йому нагрубити, наче за звичкою. Відчуття, що зараз я веду діалог не з Сейном, а з будь-ким іншим, оскільки ще ні разу не нахамила йому. 

Вважаю, це певною мірою прогрес. 

– Слухай, – каже він, – я розумію, що я тобі не подобаюсь, і можливо ти мене навіть ненавидиш, але це дійсно важливо. Це щодо тебе та лейтенантки Харрієт. Сьогодні вона була сама не своя. Тому мені неймовірно цікаво, що між вами сталось? 

– Чому ти впевнений, що я причетна до цього?

– Тому що те, що сказала ти зранку, та те, що я почув від лейтенантки, звучить однаково. Мені незручно розпитувати таку інформацію тут, тому пропоную перейти в більш віддалене від зайвих вух місце. Наприклад, у внутрішній сквер, поки там немає людей. 

Здогадуючись, про що хоче переговорити Сейн, я погодилась, адже ця ситуація була цікава мені не менше, ніж йому або Лорейн. Поки ми йшли спочатку коридорами, потім сходами й нарешті скляним тунелем до відповідної локації, я коротко розповідала йому про нашу бесіду з Лорейн, після якої вона шалено рознервувалась. Я також переповіла всі деталі, які пам’ятала з тієї ночі – зникле табло, вимкнені телефони та зацікавлений мною Ернест Броук. Звичайно, деталь про те, що Ернест все ж впізнав мене, зводила всі попередні факти до нуля. Але якщо я хочу розібратись у цій ситуації, яка напряму пов’язана зі мною, то повинна доповідати все, що мені відомо. Оскільки Сейн теж відіграє ключову роль у цій історії, я не стала приховувати це від нього. На мить мені здалось, що він навіть націлений допомогти мені.

– Тобто, ти думаєш, що обидві сторони помилились? – дивується він. – Орвин у тому, що прийняв тебе за іншого деанданта, і ми, які були впевнені у тому, що ти їх ціль? Це звучить вельми заплутано, – сидячи на лавці, Сейн протер очі пальцями та примружився від променів сонця, що світило йому в лице, як зранку від світильників у коридорі. 

Я залишилась стояти навпроти нього, ловлячи сонячні пекучі промені своєю спиною. Ставало дедалі більш некомфортно, тому я хотіла скоріше завершити розмову та повернутись до прохолодного корпусу.

– Я розумію, але якщо подумати – це таки логічно, – починаю роздумувати я. – Мене не повинно було бути на аукціоні від початку, а Орвин мали вже затверджену інформацію, підготовлену задовго до моєї заміни. Отже, вони мали на меті когось іншого. Ви ж, знаючи, що Орвин вас обдурює потрійним ударом, вирішили діяти в процесі їх роботи – під час того, як потрібний деандант буде у їх руках. Логічно, що в такому разі, особа яку вони схопили – і є їхньою ціллю. – Я переводжу подих, продовжуючи свій щойно сформований висновок: – Потім, коли ви знайшли мене поряд з солдатами Орвину, які, як я припускаю, несли мене до своїх підготовлених автівок, ви зрозуміли, що ваш план перехвату спрацював, і ви не помилились щодо деанданта. Не думаю, що й Ернест, і його солдати витрачали б час на спектакль, глядачем якого виступала лише я, оскільки не було відомо врятує Орзах мене, чи ні. Тому, враховуючи всі ці факти, я думаю, що хтось обвів і їх, і вас, і мене навколо свого пальця, створивши такий «бум» ефект, – наостанок жестикулюю, показуючи той самий «бум» ефект різким стисненням та розтисненням кулака.

Я помітила, як Сейн витріщився на мене та переварював мою чітко обґрунтовану думку щодо всього. Від його погляду мені стало ніяково, але я не видала цього, та перепитала, чи все він зрозумів.

– Не думав, що це все може обернутись таким чином. Дійсно, тільки що це звучало дуже правдоподібно, – Сейн взявся рукою за підборіддя, як найрозумніша людина на планеті, зітхнув. – Але після свого провалу, чи дійде до такого висновку Орвин, якщо й вони були впевнені у тобі, як у потрібному їм деанданті? Можливо, що зараз вони досі обдурені, й так само повністю захоплені ідеєю твого викрадення, не помічаючи нічого дивного. 

Я стою навпроти нього та усвідомлюю, що моє життя досі у небезпеці, навіть якщо я справді була лише помилкою. Ернест знає про мою силу.