Не за планом

Глава 10

Олена

Ми домовилися зустрітися ввечері в невеликому магазині тканин.

Я прийшла трохи раніше і розглядала полиці, коли почула знайомий голос.

— Олено.

Я обернулася.

Андрій стояв поруч із маленькою дівчинкою років восьми.

У неї було довге світле волосся і дуже яскраві очі.

— Це Марія, — сказав він. — Моя донька.

Дівчинка уважно подивилася на мене.

— Ти та сама Олена? — запитала вона.

Я здивовано усміхнулася.

— Та сама?

Марія кивнула.

— Тато про тебе говорив.

Я відчула, як Андрій трохи ніяково кашлянув.

— Маріє…

Але дівчинка вже взяла мене за руку.

— Ти допоможеш зробити костюм?

— Звичайно, — усміхнулася я.

Ми разом вибирали білу тканину, стрічки і маленькі блискітки.

Марія весь час щось розповідала, сміялася і показувала, якою має бути справжня сніжинка.

Я помітила, як Андрій іноді дивився на нас.

І в його погляді було щось дуже тепле.

Подобається

#5452 в Любовні романи
#2422 в Сучасний любовний роман

Відредаговано: 20.04.2026