Не за планом

Глава 9

Олена

Я саме розкладала документи, коли почула голос Андрія.

— Олено, можна вас на хвилинку?

Я зайшла до його кабінету.

Він сидів за столом, але виглядав трохи… розгубленим.

— Щось сталося? — запитала я.

Він на секунду замовк, ніби підбирав слова.

— Мені потрібна… невелика допомога.

Я здивовано підняла брови.

— З роботою?

— Не зовсім.

Він трохи усміхнувся.

— У моєї доньки завтра шкільне свято. І їй потрібен костюм.

— Це ж чудово, — сказала я.

— Так. Проблема тільки в тому, що я поняття не маю, як зробити костюм сніжинки.

Я не стримала усмішку.

— Сніжинки?

— Саме так, — зітхнув він. — І, чесно кажучи, я навіть не знаю, з чого почати.

Я на секунду задумалася.

— Якщо хочете… я можу допомогти.

Він подивився на мене трохи здивовано.

— Справді?

— Ну… я люблю такі речі.

На його обличчі з’явилася вдячна усмішка.

— Тоді, здається, ви щойно врятували не тільки мене, а й свято моєї доньки.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше