Не за планом

Глава 4

Андрій

Я одразу впізнав її.

Щойно вона зайшла до трамвая — мокра від дощу, трохи розгублена, але з дуже живими очима.

Саме такою я її і уявляв.

Олена.

Нова секретарка, яку переводили до мене з іншої компанії.

Документи про її переведення я отримав ще вчора, тому знав її ім’я і навіть бачив фото в особовій справі.

Але в реальності вона виглядала зовсім інакше.

Живішою.

І, чесно кажучи, значно красивішою.

Коли двері трамвая вже почали зачинятися, я натиснув кнопку.

Не знаю чому.

Можливо, просто не хотів, щоб вона залишилася під дощем.

А можливо…

Мені стало цікаво.

Коли вона подякувала, я не стримав усмішки.

Вона виглядала щиро. Без тієї напускної ввічливості, до якої я давно звик у бізнесі.

А потім вона помітила папку в моїх руках.

І назву компанії.

У її погляді з’явилося здивування.

Я ледь стримався, щоб не засміятися.

— Ви працюєте там? — запитала вона.

— Так, — відповів я.

І додав:

— І, здається, завтра у нас з’являється нова співробітниця.

Коли вона зрозуміла, що я маю на увазі, її реакція була безцінною.

Я дивився на неї і ловив себе на дивній думці.

Зазвичай мене зовсім не цікавили нові співробітники.

Але цього разу…

Чомусь було інакше.

І я ще не знав, що ця випадкова зустріч у трамваї змінить значно більше, ніж просто мій робочий день.

Чекаю на вашу думку як вам моя книга.

Подобається

#5377 в Любовні романи
#2403 в Сучасний любовний роман

Відредаговано: 24.03.2026