Глава 1

Глава 1

Олена

Ну от навіщо режисери знімають такі захопливі серіали?

Саме через один із них я дивилася телевізор майже до пів ночі, а тепер безнадійно запізнювалася на роботу. Хоча вранці я дуже сподівалася хоча б випити чашку кави, щоб прокинутися.

Але, якщо чесно, я давно помітила: запізнення на роботу бадьорить набагато краще, ніж кава.

Тож мій понеділок почався не з ранкової кави, а з паніки.

Я швидко зібралася, нервово поглядаючи на годинник. Легкий макіяж, спідниця, блузка…

І раптом я згадала про свій суботній шопінг. Тоді я купила дуже гарний піджак, і сьогодні він ідеально підходив до мого образу.

Якщо чесно, я ніколи не любила високі підбори, тому взула зручні зимові черевики і поспішила з дому.

На роботу я прийшла за п’ять хвилин до початку робочого дня.

І, як не дивно, все ж таки встигла випити свою ранкову каву.

День проходив як завжди: документи, дзвінки, постійне спілкування з людьми.

Все було звично… поки після обіду мене не викликали до директора.

У голові одразу з’явилася тривожна думка:

Невже я десь допустила помилку?

Я постукала і зайшла до кабінету.

Кабінет Сергія Васильовича, як завжди, виглядав ідеально організованим. Усе лежало на своїх місцях.

— Викликали, Сергію Васильовичу? — запитала я, стоячи біля столу.

Він закінчив телефонну розмову і подивився на мене.

— Так, Олено. Сідай.

Я сіла навпроти нього і чекала, що він скаже далі.

— Я отримав документи від генерального директора. Він вирішив перевести тебе в іншу компанію.

Я здивовано підняла брови.

— Я думаю, ти чула про компанію Global.

На кілька секунд я просто завмерла.

Можливо, він жартує?

Але, дивлячись на його серйозне обличчя, я зрозуміла — ні.

— Так… я чула про неї. Але чому мене хочуть туди перевести?

Сергій Васильович зітхнув.

— Я намагався переконати генерального, щоб ти залишилася тут. Але ти й сама знаєш, що працюєш дуже добре. Навіть конкуренти намагалися тебе переманити.

Я мовчки слухала.

— Ти залишаєшся на тій самій посаді. Просто в іншій компанії. Там буде вища зарплата і більше відпустки.

Я трохи заспокоїлася.

— А коли мій перший робочий день?

Директор подивився в документи.

— Завтра.

Я мовчки кивнула, хоча всередині все перевернулося.

Новий офіс.
Нові люди.
Новий керівник.

Я вийшла з кабінету і ще кілька хвилин просто стояла в коридорі.

Моє життя щойно змінилося.

І це сталося абсолютно… не за планом.

Від автора:

Це моя перша книга, сподіваюся вам сподобається.

Всі герої в книгу видумаю якщо є якісь збіги тоце випадковість.

Буду рада вашій підтримці та коменарям.