Не втратити себе (частина друга)

Епілог

Моя душа продовжує говорити з вами.

 

Вона говорить між рядками.

У паузах.

У тих місцях, де ви раптом зупинялися й відчували — це про мене.

 

Колись я боялася цих слів.

Боялася оголити правду.

Боялася, що якщо покажу свої тріщини — мене не зрозуміють.

 

Але саме крізь тріщини проходить світло.

 

Я писала цю історію, щоб не втратити себе.

І поки писала — знаходила.

Шар за шаром.

Біль за болем.

Правду за правдою.

 

Я більше не шукаю підтвердження ззовні.

Не доводжу свою цінність.

Не стискаю себе до зручного формату.

 

Я дозволила собі бути.

 

І якщо ви дочитали до цього місця —

значить, ваша душа теж щось шепоче вам.

Не заглушайте її.

Вона знає дорогу.

 

Світ може ламати.

Люди можуть іти.

Обставини можуть міняти правила гри.

 

Але поки ви не відмовляєтесь від себе —

ви не програли.

 

Це не кінець.

Це точка, з якої починається життя без зради власному серцю.

 

Моя душа продовжує говорити з вами.

Але тепер я навчилася слухати свою.

І саме тому —

я більше не гублю себе.

Ваша Іванна Роман




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше