Розділ І

Досягнувши певного рівня в житті ми нарешті стаємо у дорослу позицію, в нас чудово контрольовані емоції і ми вміємо бачити не проблему а задачу що набагато полегшує її виконання

Кожна людина в житті проходить певний досвід і любі мої читачі я повинна вам сказати що я не жалію ні про що бо мій досвід зробив мене тою ким я є зараз. Я постійно буду повторювати вам в кожній своїй книзі не потрібно карати себе за ті чи інші дії, чи можливо за якісь помилки які ви зробили просто прийміть це і по любіть так само цю частину себе яку ви інколи просто ненавидите.

В житті кожної людини є етапи і досягнувши певного рівня ми чітко розуміємо що ми стали нарешті на свій шлях, ми почали рухатися своєю дорогою. Ми вміємо чітко ставити цілі і коли ми досягаємо їх вдосталь і ми по-справжньому щасливими.

На даний момент пройшовши деякий період в моєму житті, назвемо його так досвідом, інколи болючим досвідом інколи негативним досвідом інколи досвідом який зробив мене щасливою. Я почала задавати собі запитання у зв'язку з тим що в мене з'явився страх, а як мені жити далі щоб я не втратила себе? Що потрібно мені зробити для того щоб я не втратила себе? Я дуже багато років шла до того ким я є зараз. І я розумію що на моєму шляху з'явився маленький страх який я повинна перебороти. Мені страшно не втратити себе. Бо я знаю як це…

Я зрозуміла таку річ що на кожному етапі буде страх і тільки ми у своїй голові повинні навчитися з ним розмовляти.

Коли людина в житті проходить через різні випробування то вона стає мудрішою і вона стає автором свого життя, вона стає героєм свого життя… Вона стає собі суддею, адвокатом, прокурором

Але ж що робити з цим страхом який живе всередині мого серця? Мені страшно я дуже не хочу втратити себе. Саме це мотивує мене написати книгу. Мені дуже б хотілося зберегти себе. Не втратити себе.

Я втрачала рідних та друзів. Зараз я говорю мої дорогі читачі не про фізичну смерть.

Це було дуже боляче я багато ставила собі питань а що я зробила не так що я втратила ту чи іншу подругу, друга...

Чи це була моя провина чи це була просто не моя людина в житті… Було багато запитань відповіді на яких я просто не знайшла. Якщо чесно і бути щирою з вами то якийсь період часу я дійсно пробувала шукати відповіді на ці питання, але з часом я просто їх відпустила. Але тут питання в чому якщо ми втратимо себе то просто відпустити ситуацію нам не вийде.

Якщо мова йде про втрату себе то мабуть це буде най болісніше відчуття яке ми колись могли відчути.

Тепер тобі можна...

Бути живою…

Не бути сильною весь час…

Помилятися і знову робити спробу ...

Бути з собою і мріяти…

Я більш ніж впевнена що саме говорячи собі ці слова ми не втратимо себе

Коли ми нарешті віднайшли свій шлях знайшли себе але страх втратити себе досі присутній. Я зрозуміла одну дуже цікаву істину

Коли ми починаємо любити себе то ми починаємо собі дозволяти бути живими, не бути сильними весь час, помилятися і знову робити спробу. Бути собою та мріяти і навіть якщо на горизонті ми не бачимо навіть промінчикків нашої мрії. Навіть коли ми плачемо я більш ніж впевнена що саме говорячи собі слова я сприймаю себе таким яким я є це слова які допоможуть нам не втратити себе.

Коли ми залишаємося на самоті то насправді нам набагато легше зростати. Що саме я маю на увазі. Те коли ми залишаємося на самоті ми можемо повністю приділити свій час для себе, навчитися розмовляти з собою та розставляти деякі пріоритети в житті, без певного візуального шуму.

Візуальним шумом і інколи називаю партнерів, відносини, друзів, роботу, та наших рідних. Я розумію можливо для когось це про звучить трошки дивно але саме така характеристика в мене чомусь асоціюється з людьми.

Круто коли ти можеш бути про працьовите ним залишаєшся на самоті з собою і ти щаслива людина. І повірте це можливо. Особисто для себе я зламала стереотип того що людині потрібна людина. Людині насправді потрібні амбіції, сили, віра в себе і просто банальні кроки назустріч собі, ну і як же ж без того щоб ми були чесні з собою.

Буквально вчора я зустріла свого знайомого і він світився світився просто від щастя в нього були дуже закохані очі і він був дійсно промінчиком щастя, я знаю його декілька років але я дійсно зловила себе на думці що саме таким я його ніколи не бачила.

Його очі були наповнені теплом та світлом. Він посміхався і був дуже щасливий. Він поділився зі мною своєю історію що нещодавно зустрів дівчину з якою він зараз починає відносини. І сказав мені таку цікаву річ що не робиться все на краще, так і знала цю цитату давно але не передавала їй такого значення.

Він сказав що таку річ що ти знаєш я зрозумів для чого мені був даний той негативний досвід і ті відносини які розбили мене вщент, ті відносини які зламали мені серце. І саме зараз я розумію наскільки я щасливий бо я маю з чим порівняти.

У минулих відносинах я був не щасливий і я втратив себе. Зараз я просто безмежно радий що можу порівняти той свій минулий досвід. Тільки зараз я зрозумів що це все було дано мені для того щоб я вмів цінити те що я зараз маю. Милий мій читачу я не можу тобі передати ту енергію яку я відчувала від нього, те світло яке він випромінював і його погляд пишучи ці слова у свою книгу закриваючи очі я бачу його очі вони світилися від щастя

Від нього йшла така потужна енергетика. Прийшовши додому я задала собі 1 єдине запитання а чи може людина світитися так від щастя будучи на самоті з собою, чи обов'язково людині потрібна людина і я дала відповідь на своє запитання. Зараз я без відносин і насправді мені дуже добре і тепло поруч з собою на самоті.

Я би дуже хотіла зламати той стереотип і спробувати донести вам що будь-який період у вашому житті це початок для нового зростання якщо ви відносинах чи можливо зараз самі це частина вас і вашого життя і ви можете бути щасливі як на самоті так і у відносинах.