Не все так кепсько, як здається! Книга 2
Епілог
Всім так було добре, що святкування затягнулося аж на три дні, поки одного чудового ранку Муня трохи не протверезів.
– Ну, хоч мені й не хочеться вас залишати, але вже час вертатися додому, відгрібати свою порцію, – заявив він.
Ми з ним одностайно погодились, попрощалися з Бруком, Друком і Фіном, запрягли волів, не забули й барана, ще докупили йому пару, та й рушили в зворотному напрямку. Грена ми мали висадити по дорозі до замку Феліції, доїхати до хутору Барока, а далі Муня вже планував сам на своїх добиратися до своєї благовірної. Моя кохана так і не передумала будувати дім для Уча і Дани поряд з хутором, а потім залишитися в них на деякий час, щоб домовому не здавалося життя медом. За цей час, можливо, ми вдвох підшукаємо собі краще місце, а може, доля сама нас кудись закине. Наша подорож і пригоди підходили до свого завершення і від того було трохи сумно на душі. Але ж хто його може знати, що нам приготувало майбутнє?
Відредаговано: 28.10.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
