Біль. Чому навколо стільки болю? Він переповнює мене і вивертає зсередини. Ще трохи – й голова вибухне, не витримавши такого натиску.
Треба бігти, бігти якнайшвидше, але куди? Де я? Нічого не пам’ятаю, нічого не розумію.
– Допоможіть!
Навколо напівтемрява і страшенний холод, якась кімната, схожа на палату, і я чомусь на столі, але це зараз не має ніякого значення, головне бігти й бігти швидше з цього пекла, переповненого болем. Двері, сходи, що ведуть догори, темний коридор з мерехтливою жарівкою в іншому його кінці та ще одні двері з написом «Вихід».
Я біжу, біжу по галявині під зоряним шатром з величезним білим місяцем. Недалеко видніються дерева і смужка асфальтної дороги, по якій їде темний силует легкової машини.
– Допоможіть!!!
Я не почув свого голосу, але машина все ж пригальмувала і зупинилась. Треба встигнути, добігти, вирватися з цього кошмарного місця. Але коли до неї залишалося не більше ста метрів, у голові почало паморочитися, і мене прийняла в свої обійми всепоглинаюча темрява.
Відредаговано: 29.12.2021