Розділ 1

  Заплющила очі і подумки чомусь поринула в минуле. На сім років назад. Чого б це? Хіба варто в час, коли всі мрії розбиваються на друзки згадувати один з найщасливіших днів у житті? Той, коли Даниїл вперше запросив на побачення. Попри бажання ридати од відчаю, на устах з’явилася ледь помітна посмішка. Жінка міцніше стиснула повіки, але це не помогло стримати сльозинку, яка покотилася по повненькій щоці. 

   Тоді теж ледь не плакала, тільки від щастя, коли той неймовірний красень так мило заговорив з нею і дуже легко вмовив піти з ним погуляти по набережній. Евеліна знала, що мама буде страшенно злитися, якщо побачить, знала, що не можна вірити в щирість такого хлопця. Він з іншого світу. Мало того, що з багатої сім’ї, перед тим Даниїл гуляв там з іншою дівчиною. Купив у юної продавчині браслет ручної роботи, який та краля явно не дуже високо оцінила. Звісно ж, полімерна глина — не золото. 

   Наступного дня хлопець сказав, що більше не зустрічається з тією модницею і запропонував побачення Евеліні, яка саме закінчувала торгувати і мала йти додому. Дівчина не вірила, що він здатен по-справжньому закохатися. Але також знала, що не дозволить зробити з  себе іграшку для мажора. Попри все, відмовити не змогла. З першого погляду, з першої розмови Даниїл здавався їй найпривабливішим на світі.    Та посмішка, його оксамитовий голос... Варто було йому підморгнути так грайливо, як вміє тільки він, дівчина геть втрачала голову.

    Не встигла отямитися, як одна прогулянка переросла в регулярні побачення. А хлопець виявився не тільки гарним ззовні, а й надзвичайно хорошим. Короткі зустрічі потай від матері Еви використовував аби краще пізнати дівчину, показати, розповісти щось цікаве.

   На превелике її здивування, не поспішав залізти під спідницю, хоч явно міг би, якби захотів. З його талантами... Не сліпий, бачив, як тане юна студентка. Але... Щоразу чудово проводили час. Евеліна наче потрапила в казку. Почувалася особливою, найціннішою, найгарнішою на світі поряд з турботливим і веселим красунчиком. 

   Попри все, не повірила вухам, коли через кілька місяців Даниїл сказав, що кохає її і хоче одружитися. Тим більше не вірила й мати Еви, влаштувала непокірній доньці скандал з промиванням мозку. Та коли хлопець повів справу до весілля, довелося визнати, що не жартує. 

   Евеліна витала на сьомому небі від щастя. Навіть холодний прийом майбутньої свекрухи і інших з оточення нареченого не змогли затьмарити радість дівчини. Байдуже, що думають інші, головне, що вона буде зі своїм найчудовішим коханим Даніком. 

   І була. Справді була. Щодня і щоночі вони були щасливі. Звісно, іноді бували якісь неприємні моменти, непорозуміння, переважно через родичів, або знайомих Ковальського, які не надто захоплювалися Евою, м’яко кажучи, але... Загалом, молодятам вдавалося дуже класно ладнати. 

   Фантастика, і коли встигло пройти стільки часу? Здавалося, щойно одружилися, найсолодший медовий місяць в Іспанії, аж раптом виявляється, що минуло вже майже сім років. І казка, в яку так щиро повірила раптом перетворилася на кошмар. Як так?! Невже все було несправжнє? Може це сон? Чи те щасливе сімейне життя їй приснилося?

   Ні... Відкрила очі, розглянулася по гарній кімнаті у квартирі матері, куди повернулася після скандалу з чоловіком. Не сон. Ремонт в цьому помешканні зроблений з легкої руки Даниїла. Та люстра, жалюзі, диван, шафа — все куплене за його гроші. Теща не могла натішитися численними подарунками зятя, навіть хвалилася всім. А тепер... 

   Евеліна впала на диван і знову заплакала. Серце розривалося від болю, відчаю. Одна її половина нізащо не хотіла вірити у зраду, шукала якісь пояснення, виправдання. А інша голосно повторювала слова подруги. Болючі, жахливі, як ураган, що руйнує все на своєму шляху. 

   Хоча... Чого дивуватися? Адже вона давно перестала бути тією привабливою, тендітною дівчиною, яка розтопила серце завидного холостяка. Надто розслабилася і непомітно спокусливе тіло «розпливлося», нагадуючи що завгодно, тільки не фігуру двадцятип’ятирічної красуні. От і сталося, що сталося. Мабуть, мати таки мала рацію, коли з самого початку попереджала, що той багатій лиш трохи потішиться наївним юним дівчиськом, а далі знайде наступну. А якби не набрала вагу? Ех... Хтозна...

    Невдовзі муки Евеліни перервав телефонний дзвінок. Не хотіла відповідати, але, як виявилося згодом, та розмова змінила її життя докорінно. Не уявляла в ту важку мить, як все закрутиться далі. Що життя її не закінчилося, той болючий удар не вб’є. Навпаки, скоро почнеться нове життя. Більш свідоме і дуже захопливе. 

   Часом варто поглянути на декого з іншого боку. А в першу чергу на себе. Подорослішати, краще зрозуміти себе й інших і тоді, хтозна... Може вдасться знову стати щасливою?

**********************************

Дорогі читачі, приємно, що ви зазирнули до цієї історії. Щиро сподіваюся, що вам буде цікаво.

Дуже хвилююся, потребую вашої підтримки. Тож гайда разом з героями дбати про фігуру, а головне про щастя.))) Побачимо, як Еві вдасться змінити своє життя. 

♥♥♥