24.

Ще два дні мені доводиться провести вдома. Температури немає, але все ще болить горло і кашель не полишає. Кілька разів намагаюся додзвонитися до Єгора, але його телефон не відповідає. Рита говорить, що в універі він також не з'являється. 

Я не змогла розповісти подрузі про свої припущення. Не хотілося, щоб вона вважала мене ідіоткою. Чесно кажучи, я вже почала сумніватися у тому, що Єгор та Етан одна людина. Ну є між ними схожість, але хіба у світі мало подібних людей? 

Трохи знаючи Етана, важко уявити, що він буде переодягатися в лахміття незрозуміло для чого. Він любить себе і точно не буде приховувати своє красиве обличчя за бридкими окулярами. 

Виходить, я помилилася і тим самим сильно образила Єгора. І як тепер бути? Де його шукати? 

На щастя, вже в четвер я поїхала в університет. Етан також мовчав ці дні, а я не наважувалася написати йому першою. Після власних здогадок я сильно заплуталася і поки не розібралася до кінця, вирішила не шукати зустрічі з Етаном. 

Єгор в універ знову не прийшов, і цей факт сильно мене засмутив. Чесно кажучи, сильно боялась того, що він може знову закритися від мене у власному коконі. Звісно, у тому випадку, якщо він дійсно не Етан.

До речі, про музиканта. Він таки написав мені першим, саме в той час, коли остання на сьогодні лекція підходила до кінця. Етан у своїй манері написав, що чекатиме мене на стоянці біля універу. Чесно кажучи, спочатку хотіла відмовитися, а тоді передумала. 

Це ж буде чудова можливість перевірити власні здогадки. Якщо Етан та Єгор одна людина, я точно це побачу. Все ж таки музикант без ідіотського одягу та окулярів. Так би мовити, повністю відкритий переді мною. 

- Етан об'явився? - Ритка краєм ока прочитала послання від музиканта й одразу широко усміхнулася. - Тільки не ігнор його, Дашко. Це ж Етан!

- І не збираюся, - посміхаюся і під її прямим поглядом пишу йому, що прийду на зустріч. 

- Молодець! - шепоче мені на вухо, щоб викладач не почув. - А то я реально подумала, що ти повелась на нашого страшка. 

Відповідати їй щось я не стала. Не думаю, що Рита буде щаслива, почувши мою відповідь стосовно "страшка". 

Коли остання лекція закінчилася, я з шаленим хвилюванням поспішила на стоянку. Мені до божевілля сильно хотілося, щоб власні здогадки були неправдою. Тому що в разі обману з боку Єгора-Етана я просто не зможу йому пробачити. Подібні ігри не для мене, і я дуже сподіваюся, що хлопець, або хлопці, це розуміють. 

Білосніжна спортивна машина музиканта приковувала до себе погляди студентів. Добре, що сам Етан додумався не покидати салон. Мені не хотілося чуток про те, що у мене стосунки з музикантом. Не думаю, що фанатки гурту сильно зрадіють цьому факту. 

Відчинивши двері, я швидко сіла у салон і відразу відчула на собі прискіпливий погляд Етана. Аромат його парфумів проникав у ніздрі і змушував мурах оживати. 

- Привіт! - у тісному просторі було доволі важко зібратися з думками. А ще, чомусь, мені здалося, що сьогодні Етан трохи не такий, як зазвичай. Не встигла я нормально розміститися, як він несподівано нахилився у мій бік і поцілував в губи. 

Це був кількасекундний дотик, але і його вистачило, щоб я почервоніла, наче помідор. Етан повернувся на своє місце, а я зовсім забула, навіщо прийшла на цю зустріч.

- Я скучив, крихітко, - він завів двигун і впевнено покинув стоянку. - Як твоє здоров'я? Я хвилювався.

Поки Етан говорить, я розглядаю його довгі пальці, котрі вправно тримають кермо. Можливо, я і помиляюся, та у Єгора вони такі ж самі. Розумію, що це далеко не аргумент, тому вирішую порозглядати хлопця більш детально. 

- Все чудово. Можеш більше не хвилюватися, - відповідаю. В Етана прямий ніс, красиві вилиці і довга шия. Ще одна схожість з Єгором. Його темне волосся у творчому безладі, а в Панова воно завжди зачесане назад. 

- Якби це було так просто, - Етан кидає у мій бік швидкий погляд і ловить на тому, як я його розглядаю. Машина якраз зупиняється на світлофорі, і хлопець повністю повертається у мій бік. - Що з тобою, крихітко? Так сильно скучила, що намилуватися не можеш? 

Ні, ці двоє точно абсолютно різні люди! Єгор тихий та замкнутий у собі, коли Етан прямолінійний і занадто самовпевнений. Ну хіба можна так добре грати? Він що, не лише музикант, але й актор? 

- Можливо, - сама не розумію, чому вирішила грати з вогнем. Захотілося побачити щирі емоції на обличчі Етана. Коли людина щира, краще видно її істинне обличчя. 

- А хвороба пішла тобі на користь, Дашо, - в очах Етана з'являється переможний блиск. Він надто близько і аромат його парфумів знову дурманить мої думки. Здається, Етан зібрався мене поцілувати, але сигнал іншої машини розвіює усю магічність моменту і музиканту доводиться продовжити рух. 

- Куди ми їдемо? - зацікавлено поглядаю у вікно, не розуміючи, що задумав цей хлопець. 

Я все більше переконуюся у тому, що він та Єгор - абсолютно різні люди. Виходить, що перед Єгором доведеться вибачитися, адже моя поведінка сильно його злякала. 

- Ти хіба забула? Побачення, Дашо. Тільки ти і я, - Етан в черговий раз робить те, чого я не очікувала. Він торкається рукою мого плеча, а тоді пальцями веде по шиї. Для мене це так... по-особливому, що серце завмирає.  

- Я не забула, - тихо відповідаю. - Та тобі не здається, що нам варто краще пізнати одне одного. Ти говорив, що… закохався. Але ж насправді ти зовсім мене не знаєш, а я не знаю тебе. 

- Я знаю, що ти мила, добра і щира. А ще дуже красива. Мені цього достатньо, - заявляє Етан. - А що хочеш дізнатися ти?

Музикант здається мені абсолютно спокійним. Зовсім не виглядає, наче він боїться, що я можу дізнатися якусь його таємницю. 

- Ну... наприклад, твоє справжнє ім'я, - випалюю перше, що приходить в голову. 

- А чим тобі Етан не підходить? - посміхається кутиками губ хлопець. 

- Я ж говорила, що хочу дізнатися, який ти справжній. І для початку треба дізнатися твоє ім'я. То як? Готовий зізнатися?