До кінця тижня Єгора я не бачила. Він не з'являвся на лекції і на повідомлення не відповідав. Це було дивно, адже мені дуже сильно хотілося з ним поговорити.
Етан також мовчав, хоча я й не намагалася більше з ним зв'язатися. Кілька разів шукала в інтернеті інформацію про нього і коли знаходила чергову порцію фото з нічного клубу, де він обіймається з черговою моделлю, злилася на себе, тому що не змогла втриматися.
Єдине, що тішило у всій цій ситуації - моя нова робота. Довелося звільнитися з магазину, але воно того коштувало. На новій роботі я практично не втомлювалася і додому поверталася значно раніше.
У п'ятницю на мене чекав важкий день, тому що Рита не відмовилася від затії поїхати на день народження до Адама, котре музикант святкував за містом. Я взагалі не могла зрозуміти, навіщо Адам її запросив… Я не помітила в його очах зацікавленості до моєї подруги. Тоді навіщо все це?
Отже, сьогодні Рита заявилася в універ сама не своя. В передчутті чудово проведеного вечора вона уже складала плани по завоюванню Адама. Я не сильно розділяла її захоплення цим хлопцем. І хоч Адам красунчик, ніхто з нас не знає, що там у нього всередині. Як і в Етана, котрий спочатку змусив мене думати про нього, поцілував, а тоді просто зник. Напевно, для нього це не в новинку, а от мені боляче. Те саме можу сказати про Єгора. Таке враження, що ці двоє змовилися проти мене.
- Після лекцій одразу їдемо в салон краси. Потрібно бути найкрасивішими на цьому святі! - радісно заявила Рита, попиваючи каву в університетській їдальні.
- Ти ж говорила, що святкування буде на дачі, - дивуюся.
- На дачі, - погоджується Рита. - І що це змінює? Я вже обрала що вдягнути. Думаю, джинсова спідниця та топ ідеально підійдуть.
- Рито, на вулиці не літо. Не боїшся замерзнути? - усміхаюся. Схоже, подруга в черговий раз вирішила підкорювати Адама своїми довгими ногами.
- От Адам мене й зігріє, - фиркає Рита. - Сподіваюся, що ти також одягнеш щось пристойне. Якщо хочеш, можеш взяти щось у мене.
- Спасибі, люба, та я вже зробила свій вибір, - знаю, що Рита не оцінить, та для мене головне комфорт і тепло, а не краса. Замерзнути і захворіти точно не хочеться.
- Можу лише уявити, - фиркає Рита.
Після лекцій ми дійсно їдемо у салон краси. Над Ритою працює одразу кілька майстрів, а от я зупиняюся на макіяжі та зачісці. Мені роблять красиву укладку та легкий вечірній макіяж. В туалеті переодягаюся у вузькі блакитні джинси, білу блузку та кеди.
Коли повертаюся, бачу, що Рита практично готова. Тільки переодягнутися залишилося. Її волосся зібрали у високий хвіст, а макіяж більше підходить для походу в клуб, а не поїздки за місто.
Рита не надто задоволено мене розглядає, але, на щастя, мовчить. Ще двадцять хвилин йде на те, щоб подруга переодягнулася і привела себе до ладу. В результаті з салону ми виходимо рівно о сьомій, і це при тому, що до місця святкування їхати не менше години.
Поки їдемо, вирішую написати Єгору. Можливо, він нарешті відповість. А ще у мене є надія, що він також буде на святкуванні. Як і Етан… З останнім я навіть не уявляю, як буду спілкуватися після усіх подій, що між нами відбулися, а тоді ще й ігнору з його боку.
"Риту запросили на день народження Адама. Я їду з нею. Ти будеш там?"
Чесно кажучи, на відповідь навіть не сподіваюся. Все ж таки Єгор ігнорив мене кілька днів.
"У тебе буде чудова можливість краще познайомитися з хлопцями. Вітаю!"
Несподівано прилітає відповідь від Єгора, а за нею ще одна.
"Пробач, що зник. З'явилися термінові справи."
"Сподіваюся, тепер все добре?"
Швидко пишу відповідь і не одразу розумію, наскільки щаслива, що Єгор знову зі мною.
"Все чудово. Тільки я ще не в місті і не зможу бути на святкуванні. До речі, я скучив, Дашо. Погуляємо, коли повернусь?"
"Я з радістю."
- З ким переписуєшся? - питає Рита, тим самим змушує мене миттєво заблокувати екран. Ще не вистачало, щоб вона зрозуміла, що це Панов. - Усмішка така ідіотська на обличчі...
- Та так… - чесно кажучи, не знаю, що їй відповісти. На щастя, від відповіді мене рятує дзвінок її телефону. Наступні кілька хвилин Рита розмовляє з своєю сестрою, котрій стало цікаво, куди зникла дівчина. Я ж розглядаю просторі поля і ліси, що тягнуться по обидва боки дороги. І чому Адам обрав саме це місце для святкування? Це ж так далеко від міста. Без свого транспорту туди й не потрапиш.
Спочатку ми заїхали у якесь селище, де знаходилися поодинокі будинки, які потроху стали густішими і більшими. Будинок самого Адама знаходився за високими кованими воротами. Єдине, що говорило про те, що сьогодні тут свято - це гучна музика по той бік.
Виходити з машини і дзвонити в домофон довелося саме мені. Приємний жіночий голос попросив мене назвати своє ім'я, і коли я це зробила, ворота поїхали вбік.
Рита одразу заїхала на територію, де, окрім її машини, стояло ще декілька дуже дорогих. Білу спортивну тачку Етана важко було не помітити. Від розуміння, що він також тут стало ніяково. Одразу з'явилося бажання розвернутися та поїхати додому. Не хочу, щоб він думав, що я приїхала сюди спеціально, щоб його побачити. Хоча в глибині душі розуміла, що саме так і є.
- Як тут круто! - мало не підстрибувала від щастя Рита, а от я слухняно плелася за нею. В руках у подруги була подарункова коробка, і я поняття не маю, що вона в неї засунула. Рита лише сказала, що про подарунок сама подбає, а для мене так навіть краще. Чесно кажучи, можна голову собі зламати, розмірковуючи над тим, що подарувати багатому та знаменитому хлопцеві.
На вулиці веселилися незнайомі мені люди. Вони курили та пили пиво. Рита оминула усіх й потягнула мене за собою у будинок. Тут яблуку ніде було впасти. Лише зараз до мене дійшло, що Адам запросив сюди мало не весь шоу-бізнес. Я реально бачила кілька зіркових гостей, і не лише співаків, але й акторів.
Більшість дівчат, як і Рита, вирішили брати довгими ногами, і не лише ними. Подруга швидко розчинилася серед красивих гостей, хоча я про це їй нічого не сказала. Нехай краще думає, що вона одна тут така неповторна.
#215 в Молодіжна проза
#2200 в Любовні романи
#1067 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 10.11.2021