9.

Поки спускаюся сходами вниз, відчуваю як горить не лише обличчя, але й уста. Клятий Етан і його поцілунок! Цей ідіот навіть не здогадується, що так мене ще ніхто не цілував. Він вкрав мій перший справжній поцілунок! І як тепер мені з цим жити?! 

Єдине, чого зараз хочу - знайти Риту і забратися звідси. Досить з мене цих зірок! Без них значно спокійніше!

Тільки от наступна проблема з'являється тоді, коли Рити ніде не видно. Її точно не було на другому поверсі, отже, вона десь тут. Але де?.. 

Обійшовши весь зал, я так і не знаходжу її. Зате бачу Ноя, котрий розмовляє про щось з красивою брюнеткою. Здається, вона відома співачка, тільки ім'я її ніяк не можу згадати. 

Не придумавши нічого кращого, швидко наближаюся до них. Потім вибачуся перед ним, а зараз треба знайти Риту.

- Привіт ще раз! - нервово посміхаюся. - Ной, я подругу свою загубила. Висока брюнетка у червоній сукні. 

- Бачив, здається, - задумується хлопець. - Схоже, твоя подруга добряче перебрала з алкоголем. Кілька хвилин тому якийсь чоловік повів її на вихід. Пробач, Дашо. Я не знав, що вона з тобою. 

- Все гаразд. Спасибі тобі! - натягнуто усміхаюся й швидко мчу на вихід. Якщо Рита дійсно напилася, зараз вона у відключці. Схоже, хтось вирішив цим скористатися. 

Наздоганяти подругу на підборах - ще те задоволення. Та про свої бідолашні ніжки я подумаю завтра, а зараз варто пришвидшитись, якщо не хочу запізнитися. Навіть уявити боюся, що якийсь тип запхав п'янючу подругу в машину і кудись повіз. Я ж собі ніколи не пробачу, якщо з нею щось станеться!

Вибігаю на вулицю якраз у той момент, коли високий бугай намагається посадити Ритку на заднє сидіння своєї тачки. Подруга п'яна вщент, та все одно намагається в'яло відбиватися. Це мій шанс, і я не збираюся його втрачати!

- Гей! Ану відпусти її! - кричу на всю вулицю, шкода лише, що, окрім нас, тут нікого немає. Усі зараз всередині, веселяться, а я вкотре переконуюся, що цей вечір припідносить мені все нові й нові сюрпризи. 

- Що таке, крихітко? - бугай оглядає мене хтивим поглядом і мало не облизується. - Хочеш замінити свою подружку? Я не проти, а то вона ніяка. 

І це правда. Рита вже мало що розуміє і практично сама завалюється на заднє сидіння дорогого авто. В паніці оглядаюся навколо, але з клубу ніхто так і не виходить. Саме тому вирішую діяти сама, а там вже як вийде. 

- Я поліцію викликала! Відпусти її, інакше сядеш! - наближаюся до чоловіка і дуже сподіваюся, що він мені повірить. 

- Та невже? - на мить вираз його обличчя змінюється, здається, що він напружується, а тоді абсолютно несподівано хапає мене за руку та притягує до себе. Надто близько, як на мене. - Тоді нам краще пришвидшитись, красуне. Сама в тачку сядеш чи допомогти?

- Краще тобі сісти у свою тачку і звалити звідси, - напевно, мені почулося, тому що це просто не може бути він. Етан вирішив мене врятувати після того, як я привселюдно його відшила? 

- А це хто у нас? Захисник? - бугай повертається до музиканта обличчям і якось різко перестає посміхатися. Невже впізнав? А це вже цікаво! - Ой, друже, пробач! Я не знав, що вона з тобою. 

Чоловік якось надто різко відштовхує мене від себе і робить це абсолютно неочікувано для мене. Саме тому я не встигаю зреагувати, та ще й ці кляті підбори чіпляються за щось. У результаті я просто лечу на асфальт і вже уявляю, як розіб'ю обличчя, коли чиїсь руки доволі обережно мене підхоплюють. 

Не одразу розумію, що сталося. В голові повний хаос. І лише голос Етана біля самого вуха надто різко повертає мене у реальність. 

- Ти як? - дивно, та немає в ньому більше веселості. Хлопець абсолютно серйозний, і це… приємно. Невже хвилюється за мене? 

- Норма...льно, - видавлюю з себе і зовсім не зважаю на те, що Етан продовжує мене обіймати, а я так довірливо до нього притискаюся. Наче й не було нашої сварки та мого удару по його... самолюбству. 

Лише через мить до мене доходить, що бугай збирається втекти разом з Ритою на задньому сидінні. Саме тому швидко вибираюся з обіймів хлопця і кидаюся до машини.

- Там моя подруга! - кричу налякано. 

На щастя, окрім Етана, мені на допомогу прийшов ще й Ной. Хлопець швидко все зрозумів і першим відчинив задні двері.

- Ух ти! А це що у нас за спляча красуня? - здивовано випалив.

Ритка дійсно була схожа на принцесу, котру намагався викрасти злий монстр. Подруга так мило посапувала уві сні та навіть не здогадувалася, що тут намагалися посягнути на її честь. Завтра вона буде в шоці, коли дізнається, що проспала усе. 

Ной галантно дістав Риту з машини чоловіка, і той таки втік у невідомому напрямку. Блондин продовжив тримати мою подругу на руках, а Етан тим часом наблизився до мене. 

- Він точно нічого тобі не зробив? - його прискіпливий погляд змусив мене почервоніти до кінчиків волосся. Добре, що на вулиці доволі темно й Етану не видно, яка я збентежена. 

- Нічого. Спасибі, що допоміг, - виходить доволі легко, адже кажу я це абсолютно щиро. 

- Я і не думав, що ти така ідіотка, крихітко, - несподівано злісно випалив, наче це я у всьому винна. - А якби я не встиг? Що було б тоді? Цей мудак любить таких хороших дівчаток, як ти. Невже саме так ти планувала закінчити свій вечір?

- Гей, чувак! Збав оберти! - зупинив його Ной. - Даша просто хотіла врятувати подругу! Може, ти краще тачку підженеш? Я, звісно, принц, але носити важких принцес щось зовсім не хочеться. 

Етан важко видихнув і, не дивлячись на мене, попрямував кудись у бік стоянки. Його слова сильно мене зачепили. Напевно, якби ми були друзями, я б могла зрозуміти його порив. Але ж ми практично не знайомі! Чому така реакція? Ще й ідіоткою мене обізвав. 

- Дашо, не зважай, - мило посміхнувся Ной. - Просто Етан не любить, коли чіпають його...

Договорити він не встигає, тому що поруч з нами зупиняється знайома спортивна біла машина. Етан мовчки відчиняє для друга задні двері, і той доволі обережно кладе сплячу Ритку на сидіння. Ной сідає поруч з нею, а мені нічого не залишається, як сісти спереду, поруч з Етаном.