Розділ 36.Соля

 Вже завтра — мій день народження і проби до мюзиклу. Куплю собі кексик та свічку, загадаю бажання — щоб я пройшла. Чесно, у мене дивні відчуття: ніби я хочу потрапити в мюзикл, щоб здобути багатство та славу, а з іншого боку — хочу, щоб мною пишалися мій Григорій та матуся з татком. Я відчуваю, що для них це так само важливо, як і для мене.

 Проганяю фінальні репетиції з Григорієм — наче все ідеально. Лише з сукнею не визначилася. Є кілька варіантів, але все не те. Я не люблю залишати незавершені справи на останній момент, але з сукнею ніяк не клеїться. Не ті — і не про те.

 Заснути дуже складно, адже завтра  надважливий день.Що ж він мені подарує?

 Прокидаюся стривожена, схвильована.

 «З днем народження, Солечко, будь на висоті сьогодні», — вітаю сама себе.

 «Прокинешся — дай знати», — бачу смс від коханого.

Телефоную йому з усмішкою:

— Привіт, прокинулась.

— Привіт, солодка! З днем народження! За 20 хвилин заїду по тебе.

— Дякую,сонце,чекаю.

— Готова до найщасливішого дня в житті?

— З тобою в мене тепер усі дні такі.

— Ого, мила… це так приємно. І взаємно. Скоро буду!

 А й справді, чи могла я подумати, що в мене буде такий чудовий хлопець? Мріяти — так. Але щоб мрія здійснилася — навряд. Мені з ним дуже пощастило: він дарує стільки тепла й любові, що в мене ніби виросли крила. Його «добрий ранок» і «на добраніч», квіти, сюрпризи, смачні сніданки та розкішні вечері, танці в парі, репетиції, запальні ночі — це все, що я отримую від коханого, і навіть більше.

 А що ж я даю йому у відповідь? Щирість та взаємність, любов,ласку,повагу, віру в його сили. Він — мій! І я безмежно вдячна Всесвіту за нашу зустріч.

 Сьогодні проби. Вчора накрутила бігуді — у мене будуть локони. Зроблю легкий макіяж і нарешті визначуся з сукнею.Коли залишається лише обрати вбрання на виступ — чую стукіт у двері.Серце запурхало, як пташка перед польотом. Це ж мій Григорій — його впускають у гуртожиток без проблем. Так, це він!

— Кохана, з днем народження! — каже Григорій, дарує мені величезний букет рожевих троянд та білу велику коробку з бантом. — Я сподіваюся, тобі сподобається.

 Відкриваю коробку — і не можу повірити очам. Там білосніжна сукня неймовірної краси: пишна, невагома спідниця, легкі рукави, що спадають з плечей… Вона така ніжна й повітряна, наче хмаринка, чиста, як краплинки дощу. І це вона... Та сукня, яка ідеально підходить до мого виступу. Як Григорій її знайшов і відчув — я не знаю.

— Дякую… Це найкращий подарунок.І цілую його так, що нам обом уже не хочеться виходити з кімнати. Єдине бажання на двох — розчинитися в коханні просто зараз…