Не вистачало Солі

Розділ 33.Соля

Прокинулася я іншою Солею.У мене було відчуття, що я відродилася. Була одна — зі своїми комплексами, страхами та роздумами, а прокинулася щасливою, повноцінною, з коханим і з упевненістю — зовсім іншою.

Він лежав поруч, такий мій. Учора було трішки боляче, але приємно. Григорій був ніжним і турботливим. Я згадуватиму з лагідністю та любов’ю нашу ніч.

— Доброго ранку, кохана!

— Доброго ранку!

Григорій поцілував мене у щічку та обійняв.

— Як ти?

— Чудово.

— І я чудово. Каву чи чай у ліжко?

— Не відмовлюся від кави з молоком.

— Я швидко.

Поки Григорій пішов на кухню, я поспішила вдягнутися в речі, що він дав мені вчора.

— Ти вже в одязі? А я ще не встиг намилуватися тобою без нього.

— Ще встигнеш, — сором’язливо промовила я.