Не вистачало Солі

Розділ 29.Соля

 Ми під’їхали до клубу. Григорій галантно відчинив двері, взяв мене за руку, і ми разом пішли до входу. Черга була чимала, але з нашими VIP-квитками ми пройшли без неї.

 Щойно я ступила до царства гучної музики та яскравих спалахів світла, одразу відчула себе Королевою. Моя душа рвалася на волю — хотілося танцювати кожною клітиною тіла.Григорій подивився на мене і усміхнувся. Видно було, що він помітив, як мене аж трусить від бажання танцювати.

— Хочеш щось випити? — запропонував він.

— Ні, поки що ні.

— Тоді йдемо танцювати?

— Звичайно.

 Мелодії змінювалися одна за одною. Було драйвово і гучно. Сьогодні в клубі виступала VIP-діджейка. Було видно, що вона кайфує від того, що робить. Вона справді крута.

 І раптом увімкнули повільний трек — саме те, про що я мріяла. Григорій ніжно взяв мене за руку та за талію і повів у танці, наче я була кришталевою квіткою,яка від зайвого руху могла розколотися.Після танцю Григорій поцілував мене — солодко, ніжно, чуттєво. І в той момент мені було байдуже, якщо хтось побачить, бо мені було добре.Між нами очевидно були почуття. Потроху зароджувалося кохання — ніжне, взаємне та щире.

 Я відчула, що готова до більшого. І щиро сподівалася, що Григорій не образить мене.

І якщо він запросить до себе — я знаю, чим закінчиться цей вечір…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше