Не вистачало Солі

Розділ 23.Соля

Прокинулась максимально виспаною та задоволеною. У Григорія на ліжку було, як на хмаринці — м’яко та ніжно. Піднімаюсь, застеляю ліжко і тихенько виходжу на кухню.

Бачу картину маслом: Григорій щось готує і пританцьовує. Я давно так не сміялась. Це як картинка з моїх численних мрій: мій гарний чоловік готує для мене і танцює, як я люблю. Усміхаюсь і ловлю себе на думці, що зараз така щаслива.

Мій сміх чує Григорій.

— Прокинулась?

— Угу.

— Я снився?

— Напевно.

—Я довго не міг заснути, хотілось піти до тебе.

— Не змушуй мене червоніти.

— Ти така гарна зранку.

— Сумнівний комплімент.

— Щирий.

— Що готуєш?

— Омлет. Будеш каву чи чай?