Не вистачало Солі
Розділ 18.Григорій
Пропонував Соломії піти в театр — та де там. Після новин про мюзикл вона ніби у своєму світі: занурилася в танець, підготовку та відточування деталей. Я допомагаю їй із репетиціями, підказками, спілкуємося мало. Та я її розумію. Не тисну — підтримую й вірю в неї. Таких старанних студенток я ніколи не бачив. Вона як дзиґа: енергійна, жагуча, відточує кожен рух до ідеалу. Прислухається до зауважень і тренується, як шалена. Я часто бачу її після занять у тренувальному залі — милуюся, закохуюся. Ти непереможна, дівчинко!
Одного дня в мене назбиралося багато писанини, і я пізно вийшов із корпусу. Накрапав дощ, і я мимоволі згадав наш танець із Соломією під дощем. Усмішка з’явилася на обличчі, стало так тепло від тієї згадки…
Напевно, у мене марення. Але ні — стоп! Соля в топі та лосинах, боса, танцює біля корпусу під дощем. Я хотів крикнути: «Зупинись, божевільна, захворієш!» — ле вирішив сховатися за рогом і зняти танець дівчини на відео. По-моєму, воно вийшло чудесним: танець чуттєвий і гарний, рухи відточені, а дощ не заважає — лише допомагає творити магічний тандем. Неймовірна дівчинка. Я все для тебе зроблю — ти дивовижна.
Як же мені не вистачало Солі...
#2628 в Любовні романи
#592 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 17.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
