Наче не насміхається наді мною Григорій, наче не жартує. Я — і мюзикл? Я — і гастролі? Я серед тих, хто роками тут навчається? Я краща серед кращих? Чи готова я взяти на себе цей виклик? Чи зможу виступити на рівні й пройти кастинг? Поки що — ні, але я постараюся.
Що захоче Григорій за свою допомогу? Навіщо йому це? Цікаво, чи комусь він ще обіцяв, чи лише мені? Чому так багато сумнівів? Чому так мало віри у власні сили?
Я не могла заснути. Уявляла, як старанно відточую кожен рух, кожен погляд, кожну емоцію, кожну силу.Я у грі…
Дякую, Григорію!