Не вистачало Солі
Розділ 11.Манý
Григорій, звісно, викладач-красунчик: подобається багатьом, бере участь у різних танцювальних проєктах, та й репутація в нього відмінна. Але я Соломійку не віддам. Моєю буде. Потрібно добре подумати, що я можу зробити, щоб завоювати її.
Вона танцювала зі мною, мов янгол — легко, ніжно, тендітно. А коли я побачив, що вона танцює з ним, усе всередині перевернулося. Хотілося підійти й вирвати її з лап Григорія, але я випив зі злості, і алкоголь притупив думки. Єдине, що крутилося в голові: «Не віддам. Хочу її!»
Ще й Стефанія проходу не дає. Давно за мною бігає. Ну, переспали пару разів — нічого особливого, не цікаво. Яскрава, з гарною фігурою та гнучкістю (це я добре перевірив). Танцює вправно, але до Солі їй далеко. Хоч я і не експерт у танцювальному мистецтві, та Соломія горить вогнем під час танцю, а Стефанія лише демонструє техніку — якось без настрою.
У Солі танцюють очі, усмішка, талія — це я помітив і запам’ятав, тепер ці образи спалахують у думках. Я зроблю з неї справжню зірку. Знайду для неї круту медійну колаборацію. Як же я хочу пізнати її ближче… І, здається, в мене вже вимальовується план.
#2628 в Любовні романи
#592 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 17.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
