Не вистачало Солі
Розділ 3.Соля
Я вступила туди,куди раніше й не мріяла б.І що я відчуваю?
Страх. Хвилювання. Вагання.
А чи варто було?
А що, якщо я не впораюсь?
А якщо просту дівчину не приймуть у колектив?
А якщо я заблукаю в незнайомому місті?
А якщо не вистачатиме грошей?
Так багато «чому», «навіщо» і «якщо» труїли мені душу, що ні сльози, ні усмішка вже не рятували. Я відчувала такий спектр емоцій, що він просто переважував мене. Мені було страшно.
Але все ж перемагало інше — страшно цікаво.
Тато купив мені блакитну, мов хмаринка, валізу.
Мама — багато гарних речей, сюрпризом.
А ще батьки дали мені досить хорошу суму грошей на перший час у Києві — щоб я ні в чому не потребувала.
Вони пропонували поїхати зі мною, допомогти заселитися до гуртожитку. Але я відмовилась. І так було важко їх залишати, а в чужому місті з їхніми сльозами стало б ще болючіше.
Мама стримувала свої емоції.
Тато — стримував протест від того, що відпускає мене так далеко.
А я… я вже не знала, чи розкладати валізи назад, чи все ж дати собі шанс здійснити мрію...
#4838 в Любовні романи
#1157 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 27.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
