1 частина

Цей ранок не був схожий на попередній, адже як тільки я прокинулась, то відразу побачила, як мая маленька кімната наповнена світлом сонця, це мене так потішила, адже останній тиждень постійно падає дощ, а надворі надзвичайно холодно. Тому одразу підіймаюсь з ліжка і біжу відчиняти вікно, з якого одразу полилось не тільки світло, але й тепле повітря.Зараз надворі ще більш тепло, ніж в мене у кімнаті, тому так і залишаю його відчиненим. Кутаюсь у свою теплу піжаму і прямую до ванної, щоб вмитись та знов заховатись до себе в кімнату. Вмившись і почистивши зуби, радію що не натрапила не тітку та її доньку, адже вони точно зіпсували б мені настрій. Повертаюсь до кімнати починаю свої пошуки одягу на сьогодні. За розкладом в мене три пари, на які я вже підготувала конспекти та матеріал для семінару тому залишається тільки зібратись і вийти з дому. 

Мій вибір зупиняється на чорних класичних штанах та такому ж гольфі, зверху накидаю  піджак і все, можна виходити, тільки перед цим розчісую своє волосся, яке на кінчиках крутиться, ставлю телефон у сумку взуваю білі крос і виходжу на вулицю і розумію що не помилилась, адже і справді  надзвичайно тепло 

Виймаю свої навушники, вибираю свій улюблений трек та просто прямую до університету. Мій настрій як ви вже зрозуміли досить радісно, але по дорозі все-таки згадує що не поснідала.

Одразу сварю себе за це, адже зараз не маю лишніх коштів, щоб витрачати щойно їжу думаю що все-таки зможу протриматись до кінця сьогоднішнього дня, щоб прийти додому і вже так поснідати Також  згадую що в мене є кілька цукерок в сумні тому намагаюсь не так сумувати.Пройшовши 20 хвилин пішки  зупиняюся так само як і всі люди на вулиці, адже лунає повітряна тривога.Одразу відкриваю додаток в старенькому телефоні, щоб подивитися де є найближче укриття і вже   за хвилину чую гучний вереск шин прямо біля мене підіймаю голову і дивлюсь одразу на автомобіль, адже  напроти мого обличчя одразу стоїть джип.На кілька хвилин завмираю від страху і розумію що зараз моє життя могли відірватися із-за того що я просто відвернутися, щоб подивитися ближче укриття

Стою з відкритим ротом і розумію що біля мене хтось починає кричати, але я не можу навіть повернутися та подивитись хто там.Якийсь незнайомець починає трусити мене і тоді вже піймаю свій погляд на нього дивлюсь прямо в його очі.Вони були настільки чорними як темрява він також у відповідь дивиться на мене і  не вимовляє ні слова.Ми так просто стоїмо і дивимось один на одного

- З тобою все добре ?-  Стурбовано починає розмову цей незнайомець

-Ттак відповідаю і не впізнаю свого голосу

- Чому ж стоїш тут не ховаються в укриття? - запитує в нього і я розумію, що від дуж злий, стоїть напроти та пропалює мене поглядом, ніби це я винна, що стою на пішохідному переході в правильний час.

- Я дивилась де  найближче укриття - тихо відповідаю  і відводжу свій погляд в іншу сторону, адже не можу витримати такого виразного погляду 

-  Ходімо - швидко відповідає  і просто хапає мене за руку та тягне  в якусь сторону.як тільки він доторкається до моєї руки то в мене одразу підіймається  табун мурашок і розбігається  по цілому тілу, це надзвичайно здивувало мене, адже раніше  такого не було, навіть якщо я перетиналась з абсолютно незнайомими людьми.

 Його крок був настільки швидким що я почала вже бігти біля нього  чоловік впевненим   кроком веде мене у яку сторону А я йду за ним і таємно розглядаю його широку спину. Незнайомець був    одягнений у  чорне пально з під якого видніється костюм, на вигляд дуже дорогий та чорні туфлі, які були акуратно начищені.

Незнайомець заводить мене у якийсь підвал та пропускає першою. Своєю однією рукою все ще тримає мою долоню, а іншу ставить мені на талію та відштовхує йти вперед. Я помічаю що тут вже зібралася чимала кількість людей тому прямуємо до вільного місця та Сідаємо Як тільки ми сідаємо то чоловік одразу відпускає мою руку та виймає свій телефон через те, що в підвалі було досить холодно, адже повітря ще не встигло прогріти то я починаю обіймати себе руками та ще шкодую що не взяла з тобою куртку. Так я просила кілька хвилин, а чоловік у цей час продовжував щось шукати своєму телефоні. Коли мені вже було дуже холодно то я підняла ноги та поставила їх на стілець та обійняла їх руками, хоч це не дуже гарно, але краще так між. Навіть це мені не допомогло і вже за кілька секунд відчуваю, що на мої плечі впало чоловіче пальто, одразу відчуваю чоловічий аромат, який був надзвичайно гарний, відчувалися нотки гіркоти та хвої. Переводу свій погляд на чоловіка який також уважно вивчає моє обличчя, кілька хвилин дивимось один на одного, але він так нічого не промовляє. Я кажу тихе дякую та ще більше притягую до себе чоловіче пальто. Стає надзвичайно тепло і воно одразу зігріває мене. Просидів так пів години ,розумію що очі стають важкими і я потроху заплющую їх .

Ну як вам початок історії? своїми враженнями діліться в коментарях.