Розділ 6

Станіслав 

Вб'ю..

Ну може не вб'ю, але ще слово , і я не витримаю і заціжу Власов в ніс!

- Чесно, я тебе слухаю і не можу повірити, що ми зараз говоримо про одну й ту саму людину! - очі Олега світяться недовірою на розповідь Власа про Тетяну. Я ж весь цей час мовчу, бо мене шкребе з середини і дратує кожне його слово, вимовлене з таким захопленням.. Я ще не можу відійти від оцього його - "я б з нею замутив"...

Та хріна два я дам тобі з нею замутити! Сам хочу...

Так, я мусив був визнати що моя помічниця мені сподобалась як жінка. Особливо її очі.. і вогняне волосся.. не дивно що той.. Андрій, щоб його, назвав її вогником..

- От ти не віриш, а я тобі зараз відео покажу! - вигукнув Влас, коли в нього дзеленькнув телефон

- Яке відео? Ти про що? - не зрозумів я..

- Так я в охорони попросив скинути мені відео з камер спостереження! 

І поки я шоковано витріщався на друга, він вже запустив відео,що починалось якраз з того моменту, як поруч нас запакувався мотоцикл. Ракурс був такий, що якраз показував обличчя Тетяни в той момент, коли цей хрін в шкірянці, подарував їй ключі..

Задоволене таке! Гарне.. так і хочеться..

- Аха-ха, Олег, ти тільки глянь як Стас на помічницю свою дивиться! Шок і захват в чистому вигляді! - стібеться з мене Влас

- Та я сам вражений! Волосся в неї яке?! Його б на кулак намотати і з заду пристрої...

- Замовкни!!! - блять мене геть підірвало! Я вихопив телефон з рук Власа, й поки хлопці ошелешено на мене витріщалась - я швидко видалив відео.

- Я ж тобі кажу Стас на неї запав.. - Влас стукнув ліктем Олега, й вказав на мене, а я роздратовано жбурнув йому телефон..

- Запав, не запав.. Чого стібешся?! Сподобалась вона мені, визнаю! Тільки от.. - я відвів очі в бік, залпом допив віскі і налив собі ще.. - Вона сказала мені що я не в її смаку.. Та й ви ж бачили того Андрія! Вона полюбому з ним в стосунках! Не дарують такі подарунки просто.. знайомі..

- Андрій.. Андрій.. - Влас задумливо потер підборіддя - Слухай точно! - вигукнув він - А я ще подумав, що десь цього хлопця бачив! Це ж Андрій Вдовиченко! Він же ж гравець баскетбольної команди "Мілан" італійської Серії А1. Я ж недавно гру їх бачив!

- Ох-тиж.. А непогані такі апетити в твоєї помічниці.. - тепер ще й Олег став мене піддьоргувати.. просто супер млять...

Я знову залпом випив пів склянки віскі, нарешті відчуваючи як в голові оселяється дурман, а в середині стає трохи легше..

- Стібуться з мене! Друзі називається! Краще б порадили що робити!?! - я з під лоба поглянув мужиків, які шкірились з мене на усі тридцять два..

- Стас, ти ж сам бачиш яка Тетянка непроста дівчинка. - почав Влас - З нею лише по серйозному потрібно! А ти в нас що?! А ти в нас після Алінки, тільки на одноразок запригував!

Згадка про колишню, шкрябанула нутро. Вже не так як раніше, але все ж.. Не довіряв я після неї жінкам. Тому й стосунків більше не заводив, навіть працювати з ними поруч не хотів! 

Я знову налив собі віскі і залпом випив. Жінки то зло!

- Ну то й що?! Ще не факт, що мені з Тетяною сподобається бути.. можее.. вона як к-колода.. - язик в мене вже почав заплітатись, а в голову почали лізти дивно-збочені фантазії з однією помічницею в головній ролі..

Влас з Олегом перезернулись, знову наповнили склянки янтарним напоєм, і ми почокавшись - випили до дна.

- Ой Стасе - протягнув Влас - щось мені здається що Таню-юшка погодиться залишитися з тобою лише якщо ти її заміж візьмеш!

- Точно! - підтримай його Олег!

- Та ну нах.. Я ще не зовсім здурів щоб її заміж кликати! - вирячився я на хлопців

- Та вона пошле його! - протягнув Олег - Вже подумки послала, коли сказала що він не в її смаку .. - реготнув друг, стукаючи Власа в бік

- Точно! От і знайшлася та, що тебе послала!

Скреготнувши зубами я знову налив нам віскі, відставляючи пусту пляшку в бік, й відкриваючи вже третю..

- Ви знаєте.. це було о-образливо з її боку! Чим я їй такий не годний?! Я ж красунчик, так?!

- Так!

- Однозначно! 

Підтвердили друзі, й ми знову випили..

- Так і спитав би в неї, що-о в тобі не так!? - протягнув Олег

А я задумався.. 

- А дійсно! Нехай цейво.. як його.. обг.. обгрунтує, во!

Ми за це знову випили і я заледве піднявся з свого місця.

- Ти куди?! - здивовано запитав Влас, а я тим часом вже намагався замовити собі таксі - от який я! Навіть стільки випивши - в мене ще голова варить!

- Як куди?! По-поїду до Тетяни! Нехай об-обгрунтовує! Чому я їй не подобаюсь!!!

- Супер! 

- Правильно! Але на удачу, да-авай ще по одній!!

Ми знову випили, і друзі провели мене до таксі! От які вони в мене!! Самі що не на є справжні! Мужики!!!

 А за двадцять хвилин, я спершись об  стіну бо хитало - дзвонив в двері до своєї помічниці...