Глава 28

Здавалось, що хвилинна мовчанка затягнулась на години. Стас пропалював мене поглядом, а я навіть кліпнути не могла. В голові переглядала різні сценарії, але ніяк не могла зібрати докупи свої думки.

Певне хлопець зрозумів, що я повинна подумати, тому й продовжив вечеряти і я повторила за ним.

Минулого хвилин 20, і я вже сиджу у вітальні, чекаючи на Стаса. 

- Ось, тримай. Тут чистий рушник та моя сорочка. Передягнись, а я поки розтоплю камін. На вулиці почався дощ, тому може трішки похолодати, - Стас протягує мені речі, а я лише стверджено киваю. 

Прямую у спальню, у якій раніше спала, адже пам'ятаю, що там була ванна. Приймаю душ, і відчуваю себе краще. Вода змусила охолонути думки, і я вирішила, що в будь-якому випадку мені потрібно буде поговорити зі Стасом. Краще зроблю це зараз. Після душу виглядаю куди краще!

Швиденько одягаю білу сорочку, яку вручив мені Стас. В ній я виглядаю надзвичайно гарно і якось відверто водночас. 

Виходжу і прямую у вітальню, де Стас вже чекає на мене. На столику стоять чашки з гарячим напоєм та різні смаколики.

Хлопець сидить на дивані теж переодягнений. На ньому домашні сірі штани та біла футболка. Неймовірно підходить йому! Таким домашнім він мені подобається ще дужче.

Коли ж очі Стаса знаходять мене, він злегка напружується.

-Тобі неймовірно личать мої речі, - хрипло промовляє та встає. - Ти дуже гарна! - промовляє і скорочує між нами дистанцію. Моментально вловлюю його аромат, і це діє як наркотик. Хочеться припасти до нього і не відпускати!

Ми стоїмо мовчки, чути лише биття наших сердець. Стас не зводить від мене очей, і це відбивається тремтінням у всьому тілі. Облизую пересохлі губи, і хлопець сприймає цей жест, як запрошення. До чого? До поцілунку…

Він жадно впивається в мої губи, міцно зжимаючи мою талію. Напевне, якби він не тримав мене, я вже б впала від насолоди. Не встигаю навіть зрозуміти, як ми опиняємось у спальні, в якій я раніше спала. Бажання насолодитись кожною частинкою тіла та душі Стаса просто не дає мені відштовхнути його прямо зараз. 

Тіло тремтить від кожного дотику, наче лихоманка!

Я згоряю, але це полум’я мені подобається…

***

Сонячні промені пробиваються через занавіски, змушуючи мене розплющити очі… На секунду гублюсь, адже розумію що знаходжусь далеко не вдома, але коли відчуваю тихе сопіння позаду себе все згадую. 

Наша перша ніч... Моя перша ніч відбулась зі Стасом!!!

Так дивно, але я відчуваю себе сьогодні надзвичайно щасливою. 

Повертаюсь обличчям до Стаса, який мирно спить, навіть не підозрюючи, що я за ним спостерігаю. В пам’яті проносяться моменти минулої ночі і я досі не можу повірити, що наважилась на це. Не те, що я не хотіла, просто трішки боялась. Це важливий крок у стосунках, а, оскільки, ми не говорили на цю тему, цілком очікувано те, що я маю певні вагання.

- Я відчуваю на тобі свій погляд, - раптом Стас розплющує очі і зазирає прямо в очі. - Встигла надивитись? - глузливо запитує, а я відчуваю як моментально червоніють мої щоки.

- Ні, не встигла, - прямо відповідаю, зустрічаючи здивування хлопця. Він не чекав моєї прямолінійності. - Хочу ще! Кожного ранку хочу так прокидатися.

- Це можна організувати. Я теж хочу прокидатись у твоїх обіймах, - сонно промовляє, залишаючи терпкий поцілунок на моїх губах.  - Лано, вчора ми не змогли поговорити, але зараз ти точно не втечеш, - промовляє Стас, заключаючи мене у міцні обійми.

- Що ти хочеш почути? - тихо запитую, хоча знаю відповідь. 

- Все. Що сталось між тобою і сім’єю? Чому ти була в такому розбитому стані? - запитує Стас, зазираючи у вічі. Він хвилюється чи мені здалось?

- У мене взагалі відносно напружені стосунки у сім’ї. Рік тому моя молодша сестра Таня народила дівчинку. Це хороша новина, якби не одне “але”... Батько дитини покинув її, так і не дізнавшись про малюка. Викинув, наче непотріб якийсь, і це дуже підкосило Тетяну. Зламало її… - голос тремтить, промовляючи все це, адже я не звикла розповідати настільки особисті речі комусь. Навіть Оля з Пашком не все знають. - Тетяна, дізнавшись що вагітна, вирішила покарати в першу чергу саму себе за наївність, але покарала найбільше своїх рідних за байдужість та неуважність, адже ми навіть не здогадувались через що проходить вона.

- Вона… хотіла вбити себе? - обличчя Стаса напружується, як тільки він запитує. Я ж відчуваю, як очі поступово наповнюються слізьми.

- Наковталась пігулок… Але її врятували, і саме в лікарні ми дізнались про вагітність. Ця новина спочатку викликала шок, але потім було неймовірне щастя! - згадуючи момент, коли я усвідомила, що буду тіткою усмішка сама з'явилась на обличчі.

- Племінниця займає важливе місце в твоєму серці. Це показує твоя посмішка, - тихо промовляє Стас, стираючи сльози з моїх щік.

- Так і є, - погоджуюсь, дужче обіймаючи хлопця. - Ще у мене є старша сестра - Катя. Вона… дуже специфічна особистість, - хмикаю, згадуючи наші розмови із Катею.

- І як це розуміти? - запитує Стас, а я обмірковую, як же ж краще йому все пояснити.

- Ну… Вона замкнулась, нікого не підпускає і завжди намагається зробити мені боляче. Таке відчуття, ніби я десь їй дорогу перейшла, хоча поняття не маю коли саме, - відверто заявляю, адже розумію, що приховувати щось від Стаса немає ніякого сенсу. Він баче мене наскрізь!

- Зрозумів. Цікаво звісно, та я не думаю що саме це викликало таку гаму емоцій у тебе вчора. То що ж конкретно сталось?

- Таня, молодша сестра моя, влаштувала справжній скандал, коли… - я різко замовкаю, опускаючи очі подалі від погляду Стаса. Ну от і як я повинна це сказати?

- Коли що? - хлопцеві не терпиться дізнатись все, а в мене наче дар мови відібрали.

- Коли вона побачила фото з твого дня народження. Короче, вона сказала що проти будь-яких стосунків з твоєю сім’єю, - випалюю все на одному подиху, чекаючи реакції хлопця.