Глава 26

Відсторонююсь від Стаса і заглядаю прямо у вічі. Дивлюсь так, наче намагаюсь пропалити там дірку, наче прагну там побачити відображення його душі, хоча і так знаю, що побачу там себе. Так само і він побачить в моїх очах лише своє віддзеркалення.

Я навіть подумати не могла, що зможу колись знову відкрити своє серце хлопцю. Він змусив мене переглянути всі ті цінності, за якими я раніше гналась, змусив переосмислити дещо у глибині душі. Він став для мене промінчиком світла у найтемніший день. Так, можливо наша історія почалась не так, як я цього хотіла, але важливо те, що зараз ми тримаємось за руки, і ніщо не здатне це змінити.

Я вже не маленька дитина, яка боялась відповідальності. Я готова до майбутнього, яке нам приготувало життя. Але… Це повинно бути наше спільне майбутнє, адже тільки він здатен зазирнути настільки глибоко в душу, щоб я зуміла відкритись і не злякатись цього.

Ми прожили разом прекрасні моменти, і якщо до цього часу ніякі випробування не зуміли нас розлучити, то певне ми все-таки створені один для одного. Хіба ні?

- Я відвезу тебе додому, - звертається Стас, залишаючи легкий поцілунок на моїх губах. Цей простий дотик відбивається зграєю метеликів десь внизу живота.

- Ні, не хочу додому сьогодні, - тихо промовляю це, опускаючи голову додолу від збентеження. Відчуваю, що щоки моментально червоніють. Ну от чому так відбувається? Він ж не чужа людина, а соромлюсь його, як першокласниця. Його погляд завжди змушує нервувати. Це не перші відносини, але він для мене в усіх сенсах перший. Він справжній!

- Добре, поїдемо у наш будиночок, - відповідає хлопець і торкається пальцями мого обличчя, змушуючи поглянути в його очі. - Сьогодні я тебе нікуди не відпущу, май на увазі, - хрипло промовляє, а його очі темніють. Серце шалено б'ється від розуміння того, що в цю ніч ми будемо разом. Чи хочу я? Так, але якийсь страх все одно є.

Наш будиночок…

Дивно звучить, та мені так подобається. Відчуття, ніби між нами щось більше, аніж просто відносини. Так, знаю, що забігаю наперед, але мені хочеться вірити, що колись ці мої дівочі мрії стануть реальними. І я була б дуже щасливою, якби ці бажання здійснив саме Стас. Поруч з ним спокійно та затишно. Саме так і повинно бути в справжніх стосунках. Саме так у мене ніколи не було до зустрічі з ним!

По дорозі ми заїжджаємо в супермаркет і Стас йде за продуктами. Чесно кажучи, я дуже втомилась за цей вечір, тому повністю довіряю цю справу хлопцеві, не дарма ж він планує відкривати кондитерську чи ресторан.

Минає близько 10 хвилин і я бачу, як Стас виходить з двома величезними пакунками. Він збирається готувати їжу на стадо слонів?

Хлопець швидко ховає пакунки у багажник і повертається за кермо.

- Ти доволі багато купив. Це точно лише для нас двох? - підозріло запитую, а Стас лише посміхається.

- Хочу приготувати для тебе щось смачненьке. І купив дещо для швидкого приготування, адже зараз дуже голодний. Ти проти? - запитує і залишає легенький поцілунок на щоці. Ну хіба я можу бути проти чогось, коли він такий?

- Надіюсь ти пригостиш і мене своїми шедеврами? - запитально вигинаю брови, а хлопець заливається сміхом. Ну от! Знову у мене роль клоуна. - Досить сміятись, будь серйозним, як я! - тикаю пальцем собі у груди і роблю серйозне обличчя, та Стас вирішує взяти все під свій контроль, тому починає мене лоскотати, і вже за долю секунди я заливаюсь сміхом.

- Ну досить! - кричу і хлопець нарешті відпускає мене. - Хух, ти божевільний! - просто констатую факт.

- І в цьому твоя вина, крихітко! - його звернення збиває з пантелику, але це, чорт, так приємно. Все, що б він не сказав, залишає приємний осад десь в глибині душі. Звісно, якщо це не образи якісь!

- Хіба я намагалась звести тебе з розуму? Не пригадую такого, - хмикаю і торкаюсь руки хлопця. Він моментально перехоплює ініціативу, і повністю захоплює мене в обійми так, що я відчуваю його дихання на своїй шиї. Так затишно, що хочеться залишитись в цьому моменті якнайдовше.

- Мене звели з розуму почуття до тебе. Хіба ти не бачиш цього? - хрипло промовляє біля самісінького вуха, і тіло зрадницьки тремтить. Чорт, та що взагалі тут відбувається? Я реагую на нього не так, як нещодавно, і це так приємно! Просто до чортиків приємно! Його дихання важчає, і я відчуваю як напружується кожна клітина його тіла. Я не дурепа, і прекрасно розумію які відчуття може викликати у хлопця близькість з дівчиною, яка шалено подобається. А я впевнена, що саме це він відчуває до мене. Хоча, навіть дівчина може відчувати збудження від такого, що, в принципі, і відбувається зараз зі мною. Та я не хочу прискорювати події! Не хочу виглядати легковажною у його очах. Я довіряю йому, але не хотілося б справити враження дівчини, яка ось так віддасться, чи щось типу цього. Це наша перша ніч в одному будинку, тому… Стоп! Чорт забирай! Ця ніч не перша ж… Як я могла забути. Але тоді ми з ним не перебували у відносинах, хоча… Я і зараз не знаю, що між нами. Ми про це не говорили і я навіть не задумувалась. Стас не пропонував мені бути його дівчиною, а я й не заводила цю тему сама. А певне варто було б! Бо виходить щось зовсім не те, на жаль…

Настрій моментально кудись дівається, але я не хочу аби хлопець це зрозумів. Тілом пробігає табун мурашок, а серце шалено стукає об ребра. здається, ще мить - і воно просто вистрибне з грудей і кинеться навтьоки. Ще хвилину вагаюсь, обмірковую все у голові, а тоді випалюю на одному подиху: