Глава 6

Повертаючись додому, Олена зосередила всю свою увагу на пухнастому новоселі. Так було легше не копатися в собі та ситуації, не думати про Віктора та дивні відчуття, що виникали в його присутності.

Попрощалися, поїхав – і на цьому крапка. І так він недозволено довго затримався в її житті, де немає місця сентиментальності та тривалим стосункам. Навіщо? Це ж дорога внікуди.

По дорозі зайшла до зоомагазину і придбала для кошеня корм та засоби обробки від усіх можливих паразитів. Воно тихо муркотіло, розімлівши в теплі людських рук.

До виходу на роботу ще два з половиною дні, а бачити колег чомусь зовсім немає бажання. Незвичне відчуття вразливості перед іншими палило в грудях, ніби намагалося залишити на ній своє тавро. Вперше за весь час робота, що завжди рятувала, заповнюючи вільний простір життя, почала обтяжувати, стискати груди, не даючи вільно дихати. Хотілося звільнитися від цього відчуття, наче від сталевого обруча.

Діставшись квартири, насамперед викупала Хвостика. Таке ім'я здалося дівчині найбільш підходящим, адже кошеня всюди йшло за нею, смішно задерши маленький пухнатий хвіст йоржиком.

Малюк несподівано виявив характер під час миття, зашипів і зафирчав, роздмухуючись як сердитий пухнастий м'ячик. Зате опинившись у рушнику, тут же заспокоївся і почав лащиться.

Олена, не перестаючи, примовляла щось ласкаве, зовсім не впізнаючи в цій турботливій квочці себе колишню, стриману, цілеспрямовану та сильну. Справжню залізну леді. Якою захоплювалися, якій заздрили і через це навіть ненавиділи, при цьому не перестаючи захоплюватися. Але на диво, новий образ їй подобався.

Не замислюючись про причину прояву нових внутрішніх граней, дівчина наче вчилася жити наново. Це приносило дивне задоволення.

Нагодувавши кошеня, влаштувалась на дивані з ультрабуком, захоплено поглинаючи чіпси з шоколадом, які опинилися сьогодні в її кошику покупця у супермаркеті. Чому б не дозволити собі трохи справжньої волі? Просто ненадовго послабити власноруч встановлені рамки, за які не виходила все своє життя, щоб уникнути відомої їй долі та досягти успіху.

Тепер, сівши на розкішний диван у своїй квартирі, Олена вперше наче натиснула на паузу і запитала себе: а в чому полягає успіх? Не в принципі, а особисто для неї. З подивом виявила, що чіткої та однозначної відповіді у неї немає. Раніше вона уявлал успіх, як досягненнся побутового комфорту, створення репутації сильної та незалежної жінки. Та зараз це здавалося смішним як для мети життя. Кортило.

Завершивши в неділю ввечері нариси нового дизайну інтер'єру для своєї квартири, задоволено покрутила в руках роздруковані ескізи. Несподівано зрозуміла, що їй сподобалося це заняття. Створювати щось нове. Чому б і ні?

Дівчина задерикувато посміхнулася і рішуче вивела ультрабук із режиму сну. Не чекаючи, поки передумає, замовила спершу великий набір суші (просто їм із Хвостиком раптово захотілося риби), а потім записалася на онлайн курс дизайнера інтер'єру. Створювати щось, що викликатиме радісні посмішки та почуття комфорту для когось, це ж круто.

Абсолютно щаслива, через якийсь час відкинулася на спинку дивана, глянула на швидко доставлені і вже наполовину з'їдені суші в одній руці та кухоль гарячого шоколаду в іншій. Губи самі по собі розповзлися в блаженній усмішці раптового і разом з тим поступового усвідомлення.

Поспішно відклавши убік ультрабук та трапезу, метнулася до коридору за все ще не розпакованою сумкою, яку брала з собою у вечір домовленості про спільний відпочинок.

Серце неприємно обпалило спогадом незграбної розмови, від якої стало сумно. Як некрасиво вони розсталися того дня. І хай навіть не планувала більше бачити його, та все одно неприємно. 

Поспішно відмахнувшись від настирливих думок, пошарила рукою і радісно вивудила цілу купу завбачливо куплених надчутливих тестів на вагітність.

Усі, крім одного, одразу ж вирушили до аптечки. З тим одним дівчина шмигнула в туалет, змовницько велівши Хвостику чекати.

Кошеня здивовано нявкнуло і вмостилося прямо біля дверей.

Змоклими від хвилювання тремтячими руками Олена розкрила упаковку. Поглянула на тест, ніби вперше такі побачила. Глибоко вдихнула, вирівнюючи серцебиття.

Виконавши інструкції, вказані на коробочці, поклала тест на рівну поверхню і міцно заплющила очі, для вірності прикривши обличчя руками. Серце стукало в грудях наче шалене. Вона хотіла побачити заповітне зображення, і боялася цього.

Якщо вона помилилася і підсвідомість просто грає з нею злий жарт, користуючись діркою в психологічній броні, то... А що вона зробить? Зневіриться і опустить руки? Та нічого подібного! Помчить знову на побачення? Ні, досить з неї цієї дешевої гри в кохання на одну ніч! Що тоді?

Безсило опустивши руки, із завмираючим серцем, з острахом подивилася на тест.

- Так! - скрикнула Олена від радості, високо скидаючи стиснуті в кулачки руки. - Так! Я зробила це! Я молодець! Хвостик, вийшло!

Ніколи не розуміла людей, що не вміють тримати себе в руках під час емоційних сплесків. Сьогодні вперше зрозуміла: коли їх надто багато, зсередини розпирає так, що аж луснути можна.

Вона випурхнула з туалету, міцно стискаючи в руці тест із двома чіткими червоними смужками, обняла кошеня, кружляючи його по кімнаті.