Глава 21

Єва

- Зустріч з ним не зіпсує мій сьогоднішній день. - черговий раз повторюю до себе. - Не хочу навіть чути його чергові виправдення. Я їх слухала вже декілька разів. Вірила та знову розчаровувалась в ньому. І так кожного разу.

Приходжу на кухню та одягаю чистий білий фартух, дістаю з холодильника всі необхідні продукти для профітролів з заварним кремом та починаю готувати десерт. 

На фоні грає музика, від чого одразу забуваю про всі проблеми, настрій швидко піднімається, через що починаю підспівувати під музику. 

Дістаю з духової шафи профітролі та починаю заварювати заварний крем, розтоплюю молочний шоколад для того, щоб прикрасити їх.

Процес створення десерту настільки захопив мене, що я зовсім забула про час, незабаром Стас повернеться з роботи. І я дуже хочу з ним дещо обговорити. Цікаво, чи захоче він говорити про це зі мною? 

- Я вдома. - лунає голос з прихожої, через декілька секунд він заходить на кухню.

В одній руці тримає пакет з їжею, а в іншій мої улюблені квіти, розміщує все на столі та підходить ближче до мене. З-за спини обіймає мене та ніжно торкається губами скроні, робить настільки все делікатно, лише б не злякати мене. Єдине, я нічого не відчуваю, не викликають дотики тремтіння по всьому тілу.

- Сідай, будемо вечеряти. - вивільняюсь з під обіймів та дістаю тарілки для їжі. 

- Ммм, так смачно. - відмічає чоловік приготовлений мною десерт. - Не хотіла б знову відкрити кав'ярню та готувати десерти після народження дитини або декрету? Я тобі допоможу на старті, а далі гадаю все швидко буде розвиватися з таким то смаком.

- Можливо, не хочу загадувати на майбутнє. Було б чудово, але починати все знову напрочуд нелегко. Особливо після всього, що було. 

Чоловік повільним рухом накриває мою долоню своєю та починає погладжувати. Весь вечір дивно споглядав на мене, здається відчував моє хвилювання. Та нічого не запитував до певної миті. Мабуть, хотів все-таки дізнатися, що мене так явно хвилює.

- Що тебе турбує? Скажи мені. - наважується запитати Стас і не відводить погляд.

- Чому у тебе такі відносини з близькими? Як я зрозуміла ти спілкуєшся лише з Христиною серед родичів. Або вже навіть спілкувався з нею раніше, а зараз не впевнена. Розкажи мені. - неодноразово помічала його розповіді про дитинство та все не так райдужно, як я собі уявляла. 

- Це важка тема для мене, з батьками не спілкуюсь декілька років вже, а з Христиною зберігав зв'язок. Бо вона не винна в наших напружених стосунках з рідними. Навіщо тобі знати це? 

- Цікаво, я ж маю знати про свого чоловіка все. Ми з тобою одружились зовсім не знаючи одне одного, тому хотілося б змінити це. А зараз з своєю сестрою ти підтримуєш зв'язок? Вона ж знає про наш шлюб і те, що ти пішов проти неї. 

Після нашої зустрічі з нею минулого разу ми не перетиналися. І це дивно. Невже вона дійсно вирішила відступити та не чіпати мене? Не думаю, що це саме так. Дівчина замислила щось нове.

- Я свідомо пішов на цей крок, бо хочу бути з тобою. Зроблю все для тебе і дитини. Мені потрібна твоя взаємність, щоб створити справжню сім'ю. Буду чекати скільки потрібно, тиснути не хочу на тебе, але хочу, щоб ти знала про це.

- Я почула тебе. - відчуття чогось неправильного не залишає мене. Та я сама пішла на цей крок та пообіцяла йому взаємність в обмін на допомогу. Можливо, варто спробувати?

- А ще, якщо Кирило буде докучати тобі, то скажеш мені. Вони з Христиною в процесі розлучення і сьогодні він приходив до мене. - дивуюсь його словам, розповідати про нашу з ним зустріч сьогодні не буду, але Кирило бачився не лише зі мною. - Гадаю, він хоче повернути вас, бо сьогодні прямо про це мені сказав.

- Що? - не очікувала почути саме це.

- Він хвилюється за тебе. Думає, що я піду проти тебе і буду заодно з сестрою. Кирило кохає тебе, я давно вже про це здогадався. - сказані слова даються йому не легко.

- Для чого ти мені це все розповідаєш? 

- Бо тобі варто пам'ятати, що колись він зрадив тебе, не допомагав у вирішенні проблем, хотів забрати сина. А зараз робить вигляд, ніби цього нічого не було. Я хочу, щоб ти не забувала про це. - заглядає в мої очі. 

- Так, я нічого не забула. - чоловік задоволено дивиться на мене. Мої слова його тішать.

Знаючи Кирила він так просто не відступить і буде боротися до останнього.

- Це чудово, що ти мене розумієш.

- А якщо кохає мене, то для чого все це було? - чоловік на мить відсувається від тарілки. Впевнена він знає справжню причину цього. Набравшись сміливості запитала те, що цікавило мене.

- Бо інколи гроші важливіші за кохання. - легко відповідає мені, ні на мить не виникає сумніву про брехню. Саме зараз я йому вірю.

- Можливо, для нього так, але не для мене. 

- Добре, що ми з тобою думаємо однаково. Та радий нашій розмові, якщо щось не так, то одразу розповідай мені. Не приховуй нічого, я хочу повної довіри між нами. Сподіваюсь, ти думаєш так само, як і я. 

***                                                                                                        Всім привіт. Нагадую про те, що підписка на автора та зірочки(вподобайки) мотивують автора писати для вас частіше. При підписці на мою сторінку ви будете отримувати сповіщення про вихід нових книг та глав історії. А ще на моїй сторінці ви можете побачити інші мої книги, вони безкоштовні та їх можна прочитати. Всім гарного дня, ваш автор Елізабет Лі.