Єва
- Після випадку з кав'ярнею я розуміла, що ви не при здоровому глузді та це вже просто переходить всі межі. Розмову закінчено. - твердо кажу до неї та пропалюю поглядом.
Тепер ця дівчина викликає не лише неприязнь, а суцільну ненависть, з її появою моє життя кардинально змінилося. Вона відібрала у мене коханого чоловіка, улюблену роботу в кав'ярні та тепер хоче забрати саме цінне, що я маю саме зараз. Та вона цього не дочекається.
Мій синочок - це мій маленький світ, який допомагає мені не впасти і йти далі. Заради себе. Заради нього.
- Зачекай...- хапає мене за руку, коли я підводжусь зі стільця. Від натиску її руки стає боляче, смикаю руку на себе та вона вчепилася в мене сталевою хваткою. - Пам'ятаєш одного разу я попереджала тебе не переходити мені дорогу та не лізти до мого чоловіка. - наголошує на цьому слові та дивиться на мою реакцію.
- Відпусти мою руку. - шиплю до неї, Христина на мить послаблює хватку та я вивільняю свою руку. - Тобі потрібно змиритися з тим, що ми з твоїм чоловіком пов'язані назавжди. Наш зв'язок в нашому синові. Та більшого між нами і бути не може, тому ти можеш не хвилюватися і бігти до свого улюбленого чоловіка. Але не чіпай мене та мою дитину, бо інакше програєш саме ти.
- Як цікаво, що саме ти зробиш? - глузливо питає у мене. Жоден мускул на її обличчі не здригнувся, вона дійсно не вважає, що я можу їй противостояти. Та не баче в мені суперниці. Дарма.
Повертаюсь до стільця та присідаю навпроти неї, не знаю звідки в мені вселилась ця впевненість та дівчину я хочу поставити на місце прямо зараз.
Мені набридло бачити її уїдливу посмішку, коли вона своїми словами намагається ранити мою душу та зачепити своїми діями.
Захоплюється собою та вважає, що все їй мине з рук? Але за всі вчинки вона буде нести відповідальність. Більше, ніж впевнена, але колись саме так і буде.
Всі ці місяці робила все, щоб мене звільнили з роботи. Мабуть гадає, що я не підозрюю про її навмисні втручання в бізнес рідного брата. Її зовсім не хвилює навіть те, що вона робить гірше не лише мені, а й знищує досягнення її близької людини.
Постійні перевірки в закладі, вивчення дотримання всієї документації та проблемні клієнти - все це робила вона. Та у неї нічого не вийшло, бо свою роботу виконую відмінно і Стас дуже лояльний до мене. Зараз я відчуваю його не лише начальником, але й справжнім другом, весь цей час він постійно підтримував та був поруч у важкі моменти.
Не розумію, чому він такий добрий до мене, але вони з сестрою кардинально різні люди. Ніби протилежності. Як він взагалі з нею знаходить спільну мову?
Мій начальник гарно розбирається в людях та відчуває їхню справжню сутність. Не раз переконувалася в цьому під час перемовин та важливих зустрічей. При веденні бізнесу варто мати холодний розум, всіма якостями Стас чудово володіє, тому переконана про справжню Христину він знає та усвідомлює все, що вона робить.
- Твій чоловік. - легко відказую їй та стаю ще більш впевненішою. - Він і досі шукає зустрічей зі мною, постійно знаходить можливість мене побачити. Після вашого одруження приходив до мене та не один раз. Гадаєш, у мене немає шансу повернути його? Та він сам хоче цього. Моя тобі порада. - вичікую декілька секунд та продовжую, спостерігати за її розгубленим виглядом ще те задоволення. - Не чіпай моє, бо тоді я зроблю все, щоб повернути собі своє.
На мить Христина губиться, мої слова дійсно лякають та тривожать, але її риси обличчя різко змінюються, їй теж є що сказати.
- Не будь такою самовпевненою, Кирило ніколи не піде від мене. Цьому не бути. - каже про нього, як власність, а не коханого чоловіка. - Гарно подумай, хто має більше шансів на виховання дитини? На чиєму боці буде перевага, у тебе, чи у директора однієї з найкращих фірм міста? Можливо, тобі нагадати хто мій батько і які зв'язки він має? Думаєш, зможеш боротися?
- У тебе нічого не вийде. Я впевнена Кирило ніколи так не вчинить зі мною. Він не зробить цього, а якщо спробує, то цьому ніколи не бути.
- Він вже погодився зі мною і сказав, що це кращий варіант для малюка. Ми будемо виховувати його в сім'ї, а ти просто матір одиночка. Досі вважаєш, що в тебе більше шансів?
- Не вірю тобі. - відказую їй.
- А ти перевір і запитай його сама. Я сказала все, що хотіла, тому бувай. А я тебе попереджала. - відходить від закладу та сідає в автомобіль.
Невже Кирило дійсно хоче відібрати мого сина? Та бути такого не може, мені здавалося ми знайшли спільну мову та вирішили всі питання стосовно батьківства. Нашою умовою було те, що після народження я дозволяю йому бачитися з сином декілька разів на тиждень. В тому випадку, що зустріч буде відбуватися у моїй присутності і він погодився на це, не заперечував проти цього.
Та здається в його планах щось змінилося, бо Христина говорила дуже переконливо. Невже він знову зробить мені боляче, як колись? Але в цей раз це набагато жорстокіше та цього я йому нізащо не пробачу. Бо якщо це правда, то мені буде дійсно важко протистояти їм, але я зроблю все, щоб мій син був зі мною. Мені потрібно з ним негайно поговорити і краще зробити це саме зараз.
#517 в Молодіжна проза
#4055 в Любовні романи
#1873 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 23.07.2023